У пізній творчості М. Ю. Лермонтова є пейзажна лірика, однак неважко помітити, що вона, як дзеркало, відображає переживання не тільки ліричного героя, а й автора. Вірш «Скеля» М. Ю. Лермонтов написав у 1841 році, а через кілька тижнів автор загинув на дуелі. Деякі дослідники вважають, що Михайло Юрійович відчував наближення смерті, однак у «Кручі» немає жодного натяку на прощання.
У вірші поет розвиває тему самотності, яке переслідувало його з дитинства. У дворічному віці Михайло Юрійович втратив матір. Його вихованням займалася бабуся, яка заборонила хлопчикові спілкуватися з батьком. Це залишило в душі поета порожнечу, яка збереглася і в зрілому віці.
Образи, виписані в творі, символічні. Під скелею автор мав на увазі зрілого мудрого чоловіка, а під чином хмаринки «сховав» молоду красиву кокетку. Такі асоціації можна вважати автобіографічними. До неповним 30-ти років Михайло Юрійович пережив набагато більше, ніж його однолітки. Чоловік дізнався, як в одну мить з-за несправедливості руйнуються мрії, коли його відрахували з університету, потім побував у центрі кривавих битв, і, нарешті, відчув на собі, що таке царська опала. І це згадка лише про самих значних життєвих перипетіях. А адже були ще більш дрібні негаразди.
Часто Лермонтов залишався один на один зі своїми проблемами, розуміючи, що друзі і знайомі не допоможуть вирішити їх. Проблеми лише загартовували силу духу чоловіки. Обставини стали причиною того, що поет відчував себе набагато старше однолітків, досвідченіше їх. З-за цього не завжди швидко знаходив спільну мову з оточуючими.
Важливу роль зіграли і любовні «драми». В юності Лермонтов був закоханий у Катерину Сушкову, але дівчина грала почуттями юнаки. Хіба це не схоже на «відносини» хмаринки і кручі? Єдина відмінність – поет тоді був молодий і запальний, скеля ж символізує розважливого зрілого чоловіка. Пізніше Михайло Юрійович не раз спостерігав за подібними відносинами, буваючи в світському суспільстві. В житті Лермонтова була не одна жінка, до якої в серці палали теплі почуття. Але чоловік дуже скоро розумів, що кохання – забава в порівнянні з війнами і життям народу. З-за цього поет залишався самотнім.
Не дарма в центрі вірша саме скеля. У 30-х роках Лермонтов двічі побував на засланні на Кавказі. Гірські пейзажі посилювали почуття самотності і в теж час надихали на створення оригінальних художніх образів. Можна припустити, що прототипом скелі, про який розповідається у творі, стала кавказька скеля.
За життя М. Ю. Лермонтова «Скеля» опублікований не був, його надрукували лише через 3 роки після появи рукописи. Світ вірш побачило в журналі «Вітчизняні записки».
Історію створення твору «Скеля» не можна назвати захоплюючою або неординарною, але для глибокого розуміння його сенсу потрібно знати біографію Лермонтова, враховувати умови, в яких формувався його характер.
