Аналіз вірша Зимовий ранок Олександра Пушкіна: мороз і сонце – хто автор і в чому полягає основна думка

Які поетичні прийоми використовує поет

Олександр Сергійович широко використовував метафори у своїх творах. До часу написання «Зимового ранку» цей прийом застосовується ним в абсолютній більшості поезій. Метафори у вірші «Зимовий ранок»:

  • веселим тріском…тріщить піч,
  • хуртовина злилася,
  • імла носилася.

Звичайно, завірюха не може «злитися», а піч – «веселитися», але застосування такого прийому дає можливість автору повідомити читачеві свій настрій, не використовуючи важкого нагромадження словесних конструкцій.

Романтичний твір «Зимовий ранок» побудовано на протиставленні похмурого вчорашнього вечора і змінив його ясного веселого ранку.

Картини природи змінюються описом затишної кімнатки, де «тріщить затоплена піч» (четверта строфа), а потім знову поет запрошує читача виглянути на вулицю, проїхатися в санках по іскристому снігу.