Знати, хто написав поетичний твір «В’язень», повинен кожен школяр. Текст входить в обов’язкову програму вивчення. Але часто трапляється так, що аналіз вірша стає потрібен набагато пізніше. Чим пояснюється такий інтерес? Особливостями класики.
Її ідеї живуть не одне століття, і не тільки тоді, коли створюється твір. Ідея вірша А. С. Пушкіна «В’язень» пережила не одне століття, до неї будуть повертатися постійно, бажання свободи – природно для людини.
Історія створення
Вірш «В’язень» з’явилося в роки перебування поета в Кишиневі. Дрібний чиновник, точніше, колезький секретар, Олександр Сергійович Пушкін був направлений для продовження служби в Південний край. Так значилося в офіційному папері.
Насправді, це було посилання за переконання, політичні погляди. Кишинів – місце, не просто стала для поета посиланням. Це був період, коли Пушкін мав насолоджуватися смутними пейзажами сумних молдавських степів.
Друзі залишилися далеко, доводилося спілкуватися з аристократами Кишинева, нецікавими людьми, чванливими і далекими від творчості. Поет відчув себе в’язнем. Він залежить від влади, начальства, рутини, безглуздого і безрезультатної праці.
Історія створення вірша «В’язень» Пушкіна – історія долі талановитого поета, одна зі сторінок його біографії. Талановитий чоловік опинився в полоні неприємних відчуттів:
- самотність;
- покинутість;
- відірваність від звичного життя;
- гнітюча нудьга;
- смертельна туга.
Щоб відволіктися від важких думок, Пушкін заглиблюється в самоосвіту. Він читає, перечитує, шукає відповіді на складні питання. Але почуття полону залишається з ним постійно. Це стає поштовхом до створення. Рік написання В’язня Пушкіна — 1822.
Важливо! Щоб читачеві було легше зрозуміти, про що йдеться у творі, йому повинна бути відома історія створення вірша Пушкіна В’язень.
Вірш «В’язень», написаний Олександром Пушкіним у 1822 році.
Композиція твору
Вірш невелике за обсягом. Можна порахувати рядки – їх всього 12. Композиція вірша нескладна для аналізу. Твір складається з 3 строф. Всі вони з’єднані між собою однією сюжетною лінією.
Орел, який потрапив у клітку, мріє про свободу, якою користується його вільний товариш. Мова і думки орла змінюються інтонаційно. У виразності його слів чується біль, потяг і прагнення звільнитися від пут.
Аналіз вірші «В’язень» А. С. Пушкіна пропонує розділити весь текст на дві частини: перша – опис почуттів героя поетичного твору, друга – заклик до звільнення. Композиція вірша не передбачає контрасту, одна частина випливає з іншого.
Особливості тексту:
- Цікаво продумані повтори: туди… туди… туди… Створюється схожість з фольклором. Потрійні повтори – улюблений прийом авторів казок. Можливо, тому текст читається легко і невимушено. Щоб вникнути в його суть, доведеться прочитати кілька разів. Схожість з фольклором почули композитори. Рядки були покладені на музику, причому пісенну основу побачив не один композитор, а дев’ять. Закликом до звільнення від каторжної праці стала народна пісня на основі поетичного тексту. Є на слова тексту і романс.
- Головний прийом композиції вірші «В’язень» Пушкіна – наростання інтонації, переходить на все більш високі ноти.
Розміри вірші «В’язень» – трехсложная стопа амфибрахий. Це рідкісний розмір, але тут він точно передає наголос на другий склад, створюючи пісенність.
Свобода « в’язня» у творчості Пушкіна. В’язень.
Головний герой
Жанр вірша відповідає напрямку поезії пушкінської епохи – романтизм. Тут в основі лежить чуттєвість, відкритість, пристрасність. Орел молодий – бранець темниці. Хто такий герой — в’язень? Є декілька відповідей на одне просте питання:
- Злочинець. Він опинився у в’язниці за протиправну дію. Але ця версія не дуже переконлива. При читанні не створюється враження, що людина – злочинець. Його шкода, хочеться звільнити. Читач повністю переходить на бік невільника, значить, він не може бути злочинцем у звичайному розумінні цього слова.
- Несправедливо покараний людина. Це пояснення так само не підтверджується текстом і інтонацією.
- Герой, відчуває себе як у в’язниці, перебуваючи у світі людей. Ця версія найбільш прийнятна.
Для романтичного героя конфлікт з оточенням – головна проблема. Жанру вірші «В’язень» вдається показати реальне життя початку XIX століття. Закони, правлячі сили робили життя людей темницею. Свобода витала в умах, але не могла звучати вголос. Вирватися з в’язниці хотілося всім, але могли тільки ті, хто не боявся ув’язнення.
Важливо! Ідея вірша – вольнолюбие молоді, заточеною в кайдани моральних засад і політичного порядку.
Літературні засоби
Тема невеликого вірші «В’язень» А. С. Пушкіна – неволя, полон. Бажання полетіти, вирватися з клітки – основний лейтмотив.
Свобода, бажання її знайти приховано за кожним словом, прориваються назовні лише почуття. Саме слово залишається під забороною.
Чим користується автор для написання поетичного тексту, які засоби поезії використовує?
Уособлення
Такі кошти зустрічаються в кінці: гуляє вітер. Можна відчути подих вільного вітру, теплого і свіжого, як подих природи. Вільний вітер як душа людини рветься туди, де їй комфортно і легко.
Порівняння
Такий спосіб дозволяє побачити протиріччя: клітина – воля, решітка – свобода. «Вигодуваний в неволі орел молодий» заздрить тому, хто харчується природною їжею. Росли птахи по-різному, але бажають одного: польоту за хмари, за гори.
Епітети
Образні вислови допомагають уявити весь стан, яке прагне передати автор. Похмурість, безрадісність підневільного існування людини, стан обмеження у свободі. Епітети:
- в темниці сирій;
- кривава їжа;
- орел молодий.
Птиці потрібна свобода, політ. Але і людина всередині птах. Він літає в мріях, створює бажання і неймовірні польоти думок.
Іншими епітетами у вірші «В’язень»: «морські краю» — передаються світлі мрії, створюється контраст з кров’ю і сумом початкових рядків.
Недомовленість
Три крапки зустрічається в кінці: «лише вітер… так я!». Складно і в той же час легко уявити себе одного серед порожнього синього неба, де вітер жене хмари, звільняючи місця для польоту людських думок.
Засоби виразності А. С. Пушкіна в «В’язня» допомагають зрозуміти, якою силою володіє слово, як звичайним виділенням звуку можна віднести читача за хмари, відвернути від тяжких думок, направити до мрії і виконання бажань.
ОГЕ ЄДІ Література. А. С. Пушкіна «В’язень» (1822)
А. С. Пушкін. Ліцейські роки. «В’язень».
Підсумок
Вірш «В’язень» хто написав? Відповідь однозначна – Олександр Сергійович Пушкін. Про що говориться у вірші В’язень? Про бажання вирватися з полону тяжкого оточення. Тема вірша – свобода і величезне бажання жити так, як хоче душа.
