Революція 1905 року залишила незгладимий слід в історії нашої держави. В цей час Валерій Брюсов пише свій вірш «На площі, повної смятеньем…». Воно, як і всі в той час було просякнуте революційними ідеями. Автор при написанні даного твору використав сухий літературна мова.
Вчитуючись у перші рядки вірша, ми опиняємося на площі, де відбувається заклик піднятися на боротьбу з існуючим режимом. «На площі, повної смятеньем…» є своєрідним маніфестом, революційною програмою.
Так, перше що необхідно було зробити це «зруйнувати палаци і палати». У даному контексті «палаци і палати» є символом влади «вищої» соціального прошарку. В той час, як проста людина вважає копійки, намагаючись прогодувати свою сім’ю, інші ні в чому собі не відмовляють. Вони живуть, наче в пеклі, кожен день, борючись за своє існування. І тільки після того, як падуть «палаци і палати», встановиться соціальну рівність, проста людина зможе зітхнути спокійно і насолодитися життям.
Далі йдуть заклики до руйнування «старезного міста». На мою думку «старий місто» є символом буржуазних засад суспільства. Революціонери вважали, що такі підвалини давно зжили себе і повинні бути зруйновані, тому що без цього не буде подальшого розвитку суспільства і держави.
Потім лунають заклики до повного оновлення своєї душі. Наближається інше, нове час, який вимагає нових ідей, ідеалів, героїв.
Як вже зазначалося раніше вірш «На площі, повної смятеньем…» написано сухим літературною мовою. Брюсов лише вдається до використання ряду метафор і синтаксичному параллелизму («Перший вигукнув: «Брати…», «Інший вигукнув: «Брати…»; «Третій вигукнув: «Брати…»).
Говорячи про вірш «На площі, повної смятеньем…», можна зазначити, що воно написано в класичній брюсовской манері: строга форма, скупість зображувально-виразних форм відображення подій, що відбуваються.
