Олександр Блок – поет, драматург, домінантою його творчості є символізм в різних втіленнях. Вірші написані про любов і красу, про природу і гармонії світу. У кожному творі Блок розповідають міні-історію, до якої сам причетний, тобто по суті кожний вірш є в деякому сенсі автобіографічним. Естетика символізму знайшла своє вираження не тільки на рівні тематики, але і на рівні поетики творів. У символізмі важливу роль відіграє символ, який може бути багатозначним, кожен сприймає його по-різному. Кожне вірш написано душею і серцем, твори читаються досить легко.
Вірш «Ангел-хранитель» Олександра Блока можна умовно розділити на три складові частини. У першій частині йде мова про кохання, про те, чим викликані такі високі почуття. Об’єкт закоханості є справжнім ангелом-охоронцем. Про сімейне життя автор говорить так: вона далека від ідилічної, але він змирився з цим. Сім’я повинна створюватися на християнських засадах, це вказується в Євангелії. Блок намагається жити за цими законами, незважаючи ні на що. «Удвох до кінця своїх днів», – головний девіз, який допомагає автору за життя.
У другій частині вірша автор проводить паралель між собою і своєю коханою, враховуючи існуючі політичні та моральні проблеми. Блок розповідає про те, що дружина в його житті займає дуже важливе місце, оберігає і застерігає від багато чого. Поет вважає, що не завжди слід бути, іноді важливо визнати свою слабкість. У цьому вся суть життя: потрібно завжди і у всьому залишатися людиною, такі якості, як щирість, доброта і вміння визнавати свої помилки дуже важливі, хоча і не цінуються. Блок підкреслює, що у суворих умовах життя людяність він зміг зберегти тільки завдяки своїй дружині, яка, як Ангел оберігала його від бід.
І третя частина вірша – чотири строфи, в яких автор говорить про майбутнє, про те, що чекає попереду. Блок не може уявити себе без дружини, тільки з нею він може пройти всі перешкоди і негаразди. Він усвідомлює, що життя без улюбленої буде приречена. Що робити в такій ситуації, Олександр Блок не представляє. Автор не може навіть припустити такого, він просто не витримає удару, йому важко повірити в те, що таке насправді можливо. І як ми знаємо, подружжя розлучаться, але Блок все життя буде любити одну-єдину ту саму «таємничу Незнайомку», свого Ангела-хранителя, свою Богородицю і свою Прекрасну Даму.
Вірш вчить нас того, що завжди потрібно залишатися людиною. Любов – велике почуття, яке народжує в нас найкращі якості, бажання стати краще і рухатися до мети. Любов Менделєєва стала для поета не просто дружиною, а й прекрасним другом, навчилася розуміти свого чоловіка, тому поряд з нею Олександр Блок відчував себе комфортно. Символізм Блоку виражається у використовуваних художніх засобах, тематики і проблематики. Кожне твір насичений яскравою образною системою, яка є символічною.