Образ Віктора Дмитрієва в повісті Трифонова «Обмін»

У повісті Трифонова «Обмін» Віктор Дмитрієв є головним персонажем твору. Саме його автор ставить перед непростим вибором – діяти по совісті і зберегти материнське повагу, а можливо і її життя, але при цьому втратити сім’ю, або ж піти на поводу у дружини, але «розбити» при цьому материнське серце.

Крім непростій ситуації, складність ще й у тому, що це вибір за нього роблять інші. Адже автор, малюючи портрет Дмитрієва, дає йому характеристику, як людини безвольного і слабохарактерного. Тому всі спроби «протистояти» або сперечатися з дружиною – терплять фіаско.

Чоловік постійно шукає собі виправдання. Адже він це робить заради майбутнього власної сім’ї, заради доньки, дружини. От тільки часом його дії виходять за рамки пристойності і поваги до оточуючих. Так, чоловік одного разу з-за нової посади, яку зайняв не по праву, позбувся свого хорошого друга. Адже саме його товариш, а не сам Дмитрієв, був зацікавлений в даній вакансії. Але дружина Віктора – Лена, вирішила інакше. За допомогою зв’язків свого батька, жінка влаштувала на цю роботу свого чоловіка, чим викликала гнів з боку всієї рідні.

Мати Віктора – Ксенія Федорівна, і його сестра Лора, постійно дорікали чоловіка в його слабохарактерності і в тому, що він уподібнюється дій своєї дружини. У кожному подібному розмові, Дмитрієв намагався захистити Олену від «наклепів». Адже він по-справжньому любив свою дружину, і вірив у правильність її вчинків.

Однак Трифонов розповідає про героя твору, не як про порядного сім’янина. Будучи вже одруженим, чоловік тривалий час був у відносинах з іншою жінкою – Тетяною. Він дивом приховав від дружини свій роман на стороні, але з гіркотою думав про те, що саме Тетяна була б для нього ідеальною дружиною.

Дивіться також:  Дійсно у Трифонова немає ідеалів? (за повістю Трифонова «Обмін»)

Лена ж у свою чергу, зв’язувала його в зобов’язаннях, не даючи «чесно» розвиватися. Адже у чоловіка був потенціал, а так само можливість виїхати. Але йому довелося залишитися, так як в той час в родині з’явився маленький дитина.

Іноді на Віктора буквально «нападав» гарний настрій. І тоді він вірив, що в майбутньому все буде добре, і, що великі звершення попереду. Ось тільки він сильно помилявся на цей рахунок, адже його справжнє ніяк не змінювалося, і він все більше «облукьянивался».

За сюжетом твору він здався під натиском дружини. Чоловік погодився на обмін житлом і став умовляти Софію Федорівну з’їхатися. В кінцевому підсумку мати погодилася з сином. Але після «возз’єднання» ворогуючих сторін, Софія Федорівна померла.

Дмитрієв різко постарів. Він став усвідомлювати, що саме обмін став причиною загострення хвороби. Він міг відмовитися від меркантильних розрахунків дружини і продовжити життя матері. Але він цього не зробив. Швидше за все, чоловік боявся втратити Олену і дочка, а може просто втомився боротися за свою людяність і можливість приймати власні рішення.

І все ж не варто сильно судити героя. Адже він щиро любив і свою маму і дружину. І той вибір, який поставив перед ним автор, був дуже важким, навіть для сильної духом людини.