Кого називають «синами Вітчизни»?

У кожної людини є куточок землі, який він вважає Батьківщиною. Батьківщина у мене асоціюється з багатодітної турботливою матір’ю-героїнею. Тим не менш, далеко не всіх людей можна вважати справжніми дітьми рідного краю. Виникає закономірне питання: «Кого ж називають «синами Вітчизни»?

Я думаю, що цього високого звання гідні тільки ті, хто по-справжньому любить Батьківщину, готові жертвувати собою заради нього. Сини Вітчизни – справжні патріоти, які підтверджують свою любов до рідного куточка не гучними гаслами, порожніми фразами, а конкретними вчинками. Такі люди швидше віддадуть своє життя, ніж зрадять Батьківщину.

Справжніх синів Батьківщини завжди поважали. Таке ставлення відобразилося в літературі. Приклади героїв з творів російських класиків допоможуть відповісти на поставлене питання. У романі «Війна і світ» Л. Н. Толстой відтворив події першої половини XIX століття. Ця епоха відома всьому світу походами Наполеона. Французький полководець досить швидко захопив частину Західної Європи. Військові дії незабаром впритул наблизилися до російським землям.

У першій битві з французами росіяни зазнали поразки. Здавалося б, війна програна, єдине, що залишається – здатися і віддати свої землі в руки загарбників. Ворог був упевнений у своїй перемозі. Але сталося справжнє «чудо». М. Кутузов підняв бойовий дух солдатів, наповнив їх силами для боротьби.

Великого полководця можна вважати справжнім сином Вітчизни. Він зробив все, щоб врятувати рідні землі. Синами Вітчизни я б назвав і інших героїв цього твору: Андрія Болконського, самовіддано бився на полі бою, П’єра Безухова, який залишився в Москві, щоб вбити Наполеона, Наташу, пожертвувала підщепа, щоб допомогти пораненими.

Герої роману-епопеї Л. Н. Толстого – доказ того, що синами Вітчизни є люди, готові жертвувати своїм життям, якимись матеріальними цінностями, а іноді і особистим щастям заради Батьківщини і земляків.

Дивіться також:  «Ніщо не буває так рідко на світі, як повна відвертість між батьками і дітьми» (Р. Роллан)

Василь Тьоркін з однойменної поеми А. Т. Твардовського – теж яскравий приклад людини, якого впевнено можна назвати сином Вітчизни. Це радянський солдат, що воює за визволення рідного краю. Тьоркін в будь-який момент готовий зробити будь-який подвиг, аби наблизити перемогу. Він, ані хвилиночки не сумніваючись, береться переплисти річку, вкриту льодом, щоб передати вказівки солдатам на іншому березі. Таких вчинків на благо Батьківщини Василь Тьоркін зробив чимало. Чи думав він у такі хвилини слави, орденах, нарешті, про своє життя? Думаю, немає. Солдату просто було страшно уявити, що його рідні землі топче чобіт ворога.

Василь Тьоркін – ще один приклад справжнього патріота, сина Вітчизни. Як і герої «Війни і миру», радянський солдат готовий піти на смерть заради Батьківщини.

Можна зробити висновок, що «сини Вітчизни» – ті, хто сприймають Батьківщину, як свою матір, а тому готові заради неї на самовіддані вчинки.