Історичний твір 980-1015

980-1015 рр .. — час князювання знаменитого князя Володимира Святославовича, якого в народі прозвали Володимир Красне Сонечко.

Володимир був позашлюбним сином Святослава, тому не міг претендувати на велике князювання. Спочатку його обрали своїм князем новгородці. У 980 р. Володимир Святославович, спираючись на варягів, почав відкриту боротьбу зі своїм старшим братом — Ярополком. Київ був взятий в облогу. Після того як в місті почався голод, Ярополк погодився на мирні переговори. Він прибув до табору Володимира, але був по-зрадницькому убитий. Володимир Святославович заволодів київським престолом.

Першою серйозною дією Володимира стала спроба створення загальнодержавної релігії. Язичницькі вірування слов’ян разюче відрізнялися в залежності від регіону. Володимир наказав встановити в Києві ідоли найбільш шанованих слов’янських богів на чолі з Перуном, які утворили офіційний пантеон.

Тим не менш, Володимир розумів, що язичництво вже відходить в минуле. Навколишні Давню Русь держави поступово переходять до монотеїстичних релігій. Хозарський каганат приймає іудаїзм, Волзька Булгарія — іслам, Рим і Західна Європа стають оплотом католицтва, Візантія сповідує свій варіант християнства — православ’я.

Володимир відправляє полулегендарные посольства в найбільші держави з метою вибрати найбільш підходящу релігію. Також до нього прибувають місіонери. Зрештою, російський князь робить вибір на користь візантійського православ’я.

Прийняття православ’я обумовлено рядом причин. По-перше, Візантія була найближчим і наймогутнішим сусідом Київської Русі. Слов’янські землі перебували під потужним культурним впливом Візантійської імперії. По-друге, православ’я вже давно проникло на Русь. Християнкою була бабка Володимира — княгиня Ольга. Багато представників слов’янської знаті також були християнами. По-третє, велике значення мали особливості православної віри.

Володимир практично відразу відкинув іудаїзм та іслам, віддавши перевагу християнству. Католицтво стверджувало незаперечне зверхність папи Римського над світською владою, а у Візантії церква була підпорядкована державі. Ця особливість православ’я повністю відповідала характеру жорстокого язичницького князя.

Дивіться також:  Історичний твір 1265-1305

Загальновизнаною датою прийняття християнства на Русі вважається 988 р. Це знаменна подія також «обросло легендами. У 988 р. Володимир обложив візантійський місто Корсунь (Херсон) і зажадав у дружини візантійську царівну Анну. Імператори погодилися з однією умовою: російський князь повинен був хреститися. Після взяття міста Володимир осліп і міг позбутися недуги тільки після хрещення. Це «диво» сприяло швидкому поширенню християнства серед слов’ян.

Повернувшись до Києва, Володимир наказав знищити язичницький пантеон богів. На наступний день відбулося масове хрещення киян у Дніпрі.

Прийняття християнства мало великий вплив на подальший розвиток Київської Русі. Усталилися культурні, дипломатичні і торгівельні контакти з Візантією. Русь ставала безпосередньою спадкоємицею спадщини великої імперії. Почався стрімкий підйом давньоруської культури в різних сферах: літератури, архітектури, іконописної живопису.

Подальше правління Володимира стало одним з найбільш сприятливих періодів у історії Стародавньої Русі: будувалися нові міста, бурхливо розвивалися ремесла і торгівля.

Лише наприкінці життя князювання Володимира було затьмарене. В 1014 р. його син, князь новгородський Ярослав (названий згодом Мудрим), відмовився виплачувати данину Києву. Ця подія стала першим ознакою майбутніх кривавих міжусобиць.

Володимир почав збиратися в похід проти сина, але у 1015 р. стався черговий напад печенігів. До того ж великий князь розболівся і влітку 1015 р. помер.

Головною заслугою Володимира Святославовича стало запровадження християнства на Русі, що зумовило подальший шлях її розвитку. За час правління Володимира значно підвищився авторитет Київської Русі. На зміну язичницькому раннегосударственному освіти прийшло могутнє централізоване держава, що користується підтримкою Візантійської імперії.