Чехов у своїй п’єсі «Вишневий сад» показує новий шлях, по якому буде йти Росія найближчим часом. Ця дорога буде важка, терниста і сповнена фанатиків за образом Трофімова. Однак саме такий вибір зробить народ, відмовившись від кріпосного права.
В оновленій Росії, з допомогою праці та кмітливості, можна буде «сколотити» стан, навіть неосвіченій людині. Це так само добре показано на прикладі купця Лопахина. Він став дуже багатим, тільки завдяки працьовитості, дисципліни та постійного прагнення до кращого.
Однак пропаганда «радикальних рішень в країні, однозначно здатна призвести до ряду повстань і революції. Це прогнозовано, так як те, з якою ненавистю Петро висловлюється про «дворянські гнізда», про поміщицької життя в цілому, наводить на думку, що в першу чергу Росія стоїть на порозі грандіозного «війни». Боротьба за справедливість, триватиме не один рік. Ось тільки чи принесе вона позитивних результатів або кожен залишиться при своєму, це питання вже риторичне.
Очевидно, що світ повинен розколотися, як мінімум на три половини. Одним буде клас фінансово забезпечених людей, іншими будуть ті, хто їм заздрить і тому ненавидить, третім «сословієм» стане інтелігенція. Це чітко показано в образах Лопахина, Трофімова і Гаєва з Раневської. Кожен з цих героїв не уявляє свого життя з іншим поглядом на речі і події. Всі прагнуть до одного, але абсолютно несхожими шляхами. Можливо, це і спровокує агресивне поводження «борців за справедливість» в країні.
Трофімов чітко дає зрозуміти, з ким і з чим буде боротися суспільство в найближчі роки. Однак, його слова вельми суперечливі. Чоловік з ненавистю говорить про нечистоту моральності і про панів як про «паразитизмі» людства, хоча сам весь цей час залишався жити в садибі добровільно. Для читача залишається загадкою, покинув би Петро маєток, якби Лопахін не викупив його.
Петро уявляє, що майбутнє країни буде прекрасним і безхмарним і закликає повірити в це Анну. Дівчина натхненна полум’яними, але не зовсім зрозумілими промовами чоловіки. Вона готова без жалю покинути «отчий» будинок, щоб піти вчиться далі. Чехов, загострює на цьому момент, так як, на його думку, саме в освіті лежить і майбутнє нації. З автором можна погодитися.
Ніякі війни і міжусобиці не здатні вплинути на духовний та моральний розвиток особистості. Тільки прищепивши культуру, повагу і давши гідну освіту, можна виховати здорове і повноцінне покоління. До цього ж закликає і Петро, просто робить це вельми своєрідно».
Чеховські герої, безсумнівно, чекають змін в майбутньому, як в особистому житті, так і в країні в цілому. Але поки що все повертається на круги своя. Раневська знову готується повернутися в Париж. Варя так і не виходить заміж за Лопахина. Єрмолай, не звертаючи уваги на «велику покупку» приймається за роботу і їде в інше місто.
Так само як і у героїв, в Росії теж поки не багато змін. Великій країні неважливо, хто і які встановлює порядки, у неї все одно свої закони і правила. Вона поступово буде розквітати, як вишневий сад по весні, не залежно від погодних умов» і думки оточуючих.
