Як я ставлюся до нецензурних слів?

Мова людини свідчить про його культурному рівні, розумі, стан душі. Словами людина передає свою думку. Чим багатше його словниковий запас, чим освіченіші його розум, тим ясніше, чіткіше і глибше донесе він свої думки до співрозмовника. Чим світліше і чистіше душа, тим щиріша і прекрасніше будуть слова, тим переконливіше подіють вони на слухача, не зовнішньою логікою, а серцевої правотою.

У християнському середовищі мова людини вважається його духовної складової, тому що друге ім’я Христа — Логос, тобто Слово. Є безсловесні живі створіння, людина ж наділений даром мови, але до слів, їм вимовною, він повинен ставитися з увагою, не допускати зайвого. Моя бабуся каже, що вживання чорних, нецензурних слів — це богохульство, образу Бога. Недарма, за вченням церкви, перше поневіряння після смерті — словесні гріхи: лихослів’я і празднословие. Хтось в це вірить, хтось ні, але хіба ми не відчуваємо себе ображеними і приниженими, коли чуємо словесний потік бруду? Хіба не залишає неприємне враження примітивний розмова школярів, суцільно складається з жаргонізмів і вульгаризмів?

Нещодавно я читала Толкієна «Володар кілець». В цій трилогії вживаються різні народи: люди, хоббіти, ельфи. І є ще орки, слуги темних сил. Їх прислівник автор називає чорним, слова — огидними. Тепер, коли чую сквернословящи людей, вони викликають у мене асоціації з орками, лютими і розумово обділеними поплічниками зла. Можливо, не всі усвідомлюють, що несуть у своїх лайках негативну енергетику, яка як міна уповільненої дії, одного разу підірве щось у їхньому житті. Але ж вони навіть не зрозуміють, у чому причина, і будуть звинувачувати всіх і вся.

Звичайно, можна виправдовуватися, що в сім’ї так прийнято, виховання таке, що для зв’язку слів у реченні, так як не вистачає освіти. Але в утворенні тут справа? Моя прабабуся була неписьменною, але ніколи не чула я від неї брудного слова. Зараз нікого не здивуєш вищою освітою, і навіть двома, тільки володарі дипломів інший раз так висловлюються, що не поступляться вантажнику в порту. Питання: чи справжнє це утворення? Якщо вдуматися, в основі цього слова покладено слово образ. Чий?

Людина, що відрікається словесну бруд, як правило, розташований на культурному і духовному зростанню, і коло спілкування його буде таким же. Адже ми завжди шукаємо друзів «за образом і духом своїм». Людина, непорядний, буде обертатися в середовищі собі подібних, морально неповноцінних людей. У цьому людському протистоянні теж проявляється протистояння Світла і Темряви. Кожен має право вибирати, з ким він.