Василь Шукшин відрізнявся майстерністю будувати свої розповіді на антитезі зовнішнього, буденного й внутрішнього, духовного змісту життя. Його герої з циклу «Характери» мають незвичайний погляд на життя, їх благородність часто приймають за прояв дивацтв. Через незвичність герої виглядають смішними, дурними, і нерідко їх доля складається не кращим чином.
Головний герой оповідання «Дивак» – Василь Єгорович Князєв. Але не варто спокушатися щодо прізвища. Автор використовує прийом антитези і тут: до людини з княжої прізвищем навколишні ставляться не шанобливо. Навіть дружина називає його чудиком з-за дивного поведінки. Він часто потрапляє в курйозні ситуації через благородних поривів всім допомагати і веселити. Оточуючі приймають безкорисливість героя за дурість. Тому він замість подяки за допомогу зазвичай чує грубість.
Так трапляється в літаку, коли Василь допомагає сусідові знайти випала вставну щелепу. Замість спасибі за знахідку, сусід висловлює невдоволення тим, що Василь взяв щелепу руками. Так відбувається, можливо, тому що герой так природно проявляє турботу про людей, не чекаючи нічого взамін, що оточуючі починають сприймати це як належне. А з-за м’якості характеру Василь не може себе захистити. Хоча автор і не ідеалізує свого «чудика». Він показує, що разом з позитивними рисами характеру, герою властиві і недоліки, наприклад, інфантильність в його зрілому віці.
Стикається з нерозумінням Василь не тільки в своєму селі, але і в гостях у брата на Уралі. Він відразу не сподобався невістки. І своє роздратування молода жінка не особливо приховує, тому Василь намагається сподобатися. Залишившись один у квартирі, він розписує дитячу коляску в надії, що невістка буде в захваті від милого творчості, але не тут-то було. Дружина брата ще більше розсердилася і змусила чоловіка вигнати «чудика». Так закінчилася його наївна спроба прикрасити будинок, де панує озлобленість і буденність. Але, незважаючи на невдалу поїздку в гості, герой не втрачає свого запалу.
Повернувшись в село, він застав парної дощик і побіг по калюжах вистрибом. Автор показує, що Василю притаманна дитяча безпосередність і оптимізм. Так, комусь він здасться дивним, юродивим, але Шукшин бачить в цьому рідкісне вміння радіти простим речам. І це вміння залишилося тільки у незіпсованих цивілізацією людей, які ще зустрічаються, на думку Василя Шукшина, в селі.
Василь Князєв, як і його брат, вважається чудиком з-за безпосередності, життєрадісності, безкорисливості. Він здається незвичайним прагматичним людям, поглиненим своїм побутом. Чудик не ідеальний герой, але добрий і позитивний. Такі люди роблять світ гуманнішим. Дуже шкода, що багато оточуючі люди сприймають його безпосередність як дурість.
