Добре бути відмінником? Звичайно!!! Учень, який багато знає і отримує п’ятірки, заслуговує на повагу вчителя і своїх друзів. Тільки ось, стаючи відмінником, людина сама має цього захотіти. Не можна зазубрювати матеріал лише для того, щоб отримати хорошу оцінку. Або ж, не можна вчити уроки лише для того, щоб батьки заохочували тебе і дарували подарунки. Знання необхідно отримувати з задоволення, тільки в цьому випадку вони принесуть користь і залишаться в пам’яті назавжди. А коли в голові багато знань – це значить, у людини великий шанс придбати престижну роботу і побудувати своє солодке майбутнє власними зусиллями.
Тому, я поважаю тільки тих відмінників, які вчать уроки, якісно виконую домашнє завдання, читають додатковий матеріал тільки для себе, за своїм бажанням.
Однак трапляються ситуації, коли відмінники зазнаются і високо задирають ніс. Вони не хочуть спілкуватися з хлопцями, які не дуже розуміють той чи інший матеріал, або не дуже перейнялися в тему уроку. Іноді, відмінники відмовляються навіть від друзів, які псують їх авторитет. Так робити дуже негарно. Це не ввічливо і не шанобливо! У будь-якій ситуації, потрібно завжди залишатися людиною і здійснювати свої вчинки тільки по совісті. Адже зіпсоване ставлення оточуючих до своєї персони дуже важко виправити.
Є в моєму класі такий учень, який сильно загордився. А потім усвідомив свою помилку. Тільки тепер, ніхто з учнів мого класу не бажає спілкуватися з ним, обідати, ходити додому і просто гуляти. Він сам сидить на перерві і спостерігає за веселими іграми однокласників. Тому, я вважаю, що ніколи не можна відвертатися від людей або ж це обернеться проти тебе самого.
