Аналіз вірша «Батьківщина»
Тема Батьківщини у творчості Лермонтова є регулярною, але найбільш чітко простежується в «Батьківщині» – творі, переповненому тугою і турботою по Вітчизні. Аналіз ліричного твору включає визначення жанру, ідеї і художніх прийомів, використаних автором.
Жанр
Вірш створено під час кавказької посилання, коли любов до вітчизни і туга за нею переповнює Михайла Юрійовича.
Ліричний твір написано і відповідає жанру роздуми-роздуми, оскільки в ньому автор розмірковує про долю країни, простий села і народу, і все це на тлі чудової природи. Автор співчуває нелегку долю селян, яку він приймає як свою власну.
Він співвідносить майбутнє села і країни, наповнюючи існування першої філософським змістом. Вірш відображає любов до країни і тугу за її шлях.
Ідея і структура
Розмірковуючи про міцну зв’язку природи і народу, автор захоплений успіхами людей і засмучений їх поразками. Тут чітко простежується відраза до правлячого класу, до знаті, які не розуміють своїх підданих і відправили їх в безодню злиднів і хвороб. А співчуття і захоплення викликають прості селяни. У вірші простежуються два почуття:
- обурення панами та їх байдужістю до простих людей;
- туга за батьківщиною.
Ідея твору прихована в єдиній фразі: «Люблю вітчизну я, але дивною любов’ю!». Використовується повторення дієслів, щоб позначити це: «люблю скакати у возі», «люблю димок» і т. д.
За своєю структурою твір складається з двох різних за розміром і змістом частин. Урочисте вступ – Батьківщина в природному сенсі улюблена автором, тому він починає з опису краси безкраїх полів і темних лісів. Слід чітке розмежування між поняттями «батьківщина» і «держава».
Це не викривальний вірш, але поетичне, в який автор вкладає своє відчай і образу за занепад в країні і поневолений народ. Таке твір вигнанця, який закликає всіх майбутніх російських людей любити свою країну.
