Історія твору та особливості сюжету
Твір було створено у 12 столітті н.е. через кілька років після описуваних подій. Написано твір було в Києві, автор його досі невідомий, але дослідники припускають, що це міг бути князь або хто-то належить до княжої сім’ї.
Знайшов і придбав рукопис наприкінці 1780-х років граф Мусін-Пушкін у колишнього настоятеля монастиря в Ярославлі. На жаль, початковий текст був втрачений під час пожежі 1812 року, і сьогодні доступні лише переписаній копії.
Сюжет та ідея твору
Слово оповідає про героїчний похід одного з князів Київської Русі – Ігоря на половців, який відбувся в 1185 році. У центрі оповідання – похід великого князя Ігоря, внука княгині Ольги на половців. Оповідання складається з кількох сюжетних частин:
- Збори в похід князя і погані прикмети. Особлива увага приділяється сонячного затемнення, яке відбувається безпосередньо перед походом, що волхви розцінюють як віщування біди.
- Засідка половецьких племен і героїчна битва, що тривала дві доби. Захоплення всіх князів у полон.
- Звернення Святослава до Русі і її правителям. Його заклик до припинення міжусобних воєн і наступу на ворогів.
- Плач Ярославни, яка дізналася, що київське військо розбите і князі в полоні. Ярославна є збірним образом всіх матерів і дружин, які втратили своїх синів і чоловіків у цій битві.
- Втеча Ігоря і повернення в Київ.
Основна ідея слова о полку Ігоревім – це прагнення до об’єднання Русі, припинення міжусобних чвар. Червоною ниткою крізь пісня проходить ідея об’єднання всіх князів і племен, щоб успішно протистояти зовнішнім ворогам.
Важливо! Автор твору ставить своїм завданням розбудити патріотизм і закликати воїнів до активної боротьби проти ворогів.
