Патріоту властиве почуття відповідальності за свою країну. Патріот любить свою країну, але це не сліпа любов. Він бачить недоліки у своїй державі і сміливо критикує їх, проте нікому не дозволить образливих висловлювань на адресу своєї Батьківщини. Справжній патріот по силам своїм намагається покращити життя в країні. Він часто живе не просто скромно, а в потребі, він буває ображений державою, але коли настає для країни чорна година, він підставляє їй своє слабке плече і готовий віддати їй життя.
Російська література сповнена прикладами патріотичних подвигів.
Один з них — Тарас Бульба («Тарас Бульба» М.В. Гоголя). Козак, воїн, він, безумовно, готовий битися за свою Батьківщину, і, коли почалася війна з поляками, його патріотизм сягнув апогею. Він вбиває свого сина Андрія, який виявився зрадником. Іншого сина Остапа, вірного і мужнього, він намагався підтримати морально, коли Остап, схоплений ворогами, зазнав жорстоких тортур і страти. Сам Тарас, який опинився в руках ляхів і спалюється ними на багатті, з останніх сил намагається допомогти своїм товаришам піти від ворога. У свій смертний час він думав не про себе, він турбувався про товаришів по зброї. Останні його слова були про Руській землі і православної віри.
Багато прикладів патріотизму і в романі «Війна і світ» Л. Н. Толстого. Вітчизняна війна 1812 року в Росії збудила патріотичні почуття в людей усіх станів і згуртувала їх в єдине ціле. Патріотична налаштованість селян вилилася в партизанську війну. Всі старалися щось зробити для перемоги над Наполеоном. Так, шістнадцятирічний Петя Ростов відправився на війну, оскільки не мислив вчинити по-іншому. Героїзм капітана Тушина в Бородінській битві — це теж прояв патріотизму. Турбота Наташі Ростової про поранених — рух душі, продиктоване патріотичними почуттями. І прикладів таких у романі багато. В результаті загальне прагнення служити країні, що опинилася в небезпеці, призвело до розгрому ворога.
Підводячи підсумок сказаному, можна стверджувати, що, дійсно, патріотом можна назвати людину, що служить Батьківщині. Для патріота інтереси Батьківщини завжди вище власних інтересів, тому він готовий на жертву. Причому в жертву приносяться і матеріальні блага, і свобода, і життя. Тому свідчить не тільки література, а й історія нашої країни.
