«Слово о полку Ігоревім» – видатний пам’ятник давньоруської літератури, вивченням якого займається вже не одне покоління літературознавців. Його сенс не так простий, тому потрібно прочитати багато разів, щоб зрозуміти його приголомшливу глибину.
Серед образів повісті «Слово о полку Ігоревім» виділяється образ руської дружини. І хоча він показаний досить узагальнено, заслуговує на увага, і читача і дослідника.
Під княжою дружиною варто розуміти професійних воїнів. Саме на них сподівався правитель, з ними радився в питаннях стратегії. Російська дружина мала свої щаблі ієрархічної драбини.
Автор «Слова» не згадує імен воїнів полку Ігоря. Можливо для того, щоб створити єдиний образ сильної духом руської дружини. На відміну від князів, які не могли згуртуватися, воїни показали свою силу в єдності. Тому вони є показником того, що ідея повісті (єдність Русі) справді правильна і потрібна. Якби князі виступали так само єдиною силою, то перемога була б за ними. Але, як відомо, похід князя Ігоря став прикладом того, як зайва самовпевненість призводить до поразки.
Автор згадує про славні подвиги воїнів в минулому, як протягом цілого дня летіли стріли, гриміли шаблі і тріщали списи. Про високої моральності цих воїнів свідчить їх ставлення до багатства. Після перемоги в битві вони не забирали собі плащі, кожухи, а застеляли ними болота і мости, щоб простіше було йти по топких місцях.
Князь Всеволод з теплотою розповідає про своїх курян – досвідчених бійців. Він захоплюється їх стійкістю і відданістю.
Все це характеризує російську дружину як збірний образ великого російського воїна, який любить свою Батьківщину.
Тому, навіть програвши в поході на половців, російська дружина виявляється морально вище переможців. Прості дружинники билися до кінця. Іноді в якості дружинників виступають і князі, що говорить про їх високу відданості справі. Так, наприклад, князь Всеволод б’ється, як звичайний дружинник, тільки його сила гіперболізована автором. А головний герой не залишає бій, навіть отримавши поранення. Ігор закликає всіх не залишати поле бою.
Незважаючи на велич князів, автор повісті показує значення руської дружини, як величезної сили, від якої багато чого залежить. На жаль, головний герой знехтував пророкуванням (затемнення сонця) – і в результаті підвів свою дружину.
На сторінках «Слова» князь часто згадується у зв’язці зі своєю дружиною. Це говорить про те, що російська дружина мала не менше значення, ніж самі князі. Вони – сила, без якої правителям не здолати ворога. Дружина була потрібна, і для охорони внутрішнього порядку, і для оборони від зовнішніх ворогів. І найголовніше – руська дружина завжди наділялася високим рівнем патріотизму. Завдяки цьому повість «Слово о полку Ігоревім» – це не стільки історія про поразку, скільки про велич воїнів.
