«Слово о полку Ігоревім» – джерело життєвої мудрості, яскравий приклад давньоруської літератури. Автор талановито описує значні історичні події, важливі для держави та народу. Щоб осмислити всю глибину «Слова», необхідно перечитувати текст не один раз. Адже з кожним разом читач буде відкривати для себе нові грані чудового твору.
На відміну від звичайних літописців, автор «Слова» відкрито висловлює своє ставлення до описуваних подій і до героїв. Він хвилюється за долю держави, захоплюється сміливістю, мудрістю одних князів і засуджує за самовпевненість інших, з великим розумінням ставиться до народу. Завдяки його таланту «Слово» вважається справжнім шедевром.
Серед героїв у повісті особлива увага приділяється Святославу Всеволодовичу. Він був великим київським князем. Автор говорить, що князь убелен «срібними сивиною». Це яскравий натяк на мудрість правителя. Роль Святослава у творі велика, тому що саме в його уста вкладено основна ідея єднання Русі. Київський князь закликав усіх згуртуватися заради спільної мети: перемогти зовнішнього ворога і побудувати могутню державу. Навіть самий нещадний ворог не переможе тих, хто бореться в єдності. Святослав вказував князям на те, що вони повинні дбати не про власну славу, а про благо народу.
Князь Ігор виступив зі своїм військом самостійно проти половців, не послухавши мудрих слів Святослава. В результаті його поразка накликали біду на всю Русь. Незважаючи на помилку Ігоря, київський князь не відрікається від нього, а як навчений досвідом батько повчає. Адже він розуміє, що звинувачення не виправлять ситуацію, а підтримка та поради допоможуть уникнути великих помилок. Великий правитель Русі закликає всіх об’єднатися «за землю Руську, за рани Игоревы, за удалого Святославича».
Мови Святослава автор повісті називає «золотим словом». Це зразок і еталон демагогії хорошого лідера і мудрого князя. Святослав бачить, яку дурницю зробили молоді князі Ігор і Всеволод. Але продовжує звертатися до них «діти мої». Він ставиться до них з добротою і розумінням, як справжній батько. Святослав знаходить для них слова похвали, відзначаючи їх хоробрі серця. Однак так само він вказує на їх велику помилку – пиха та самовпевненість. З-за цього князі наражають на небезпеку свій народ.
Письменник «Слова о полку Ігоревім» без сумнівів був освіченою і розумною людиною, тому добре розумів першопричини проблем своєї держави. «Золоте слово», що належить Святославу, містить головну ідею повісті, яку так прагнув донести автор сучасникам і нащадкам.
Ідея в тому, що Русь повинна бути єдиною, правителі повинні згуртуватися заради спільної перемоги і процвітання держави. Виразником вірної позиції в повісті є київський князь Святослав, а помилкової стратегії, яка призвела до поразки, став князь Ігор. Він показаний суперечливим героєм: сміливим, чесним, але гордим.
