Людина стикається з радощами і негараздами все своє життя. Найчастіше він не замикається у собі, а ділиться своїми проблемами і переживаннями з іншими людьми. Особистість хоче, щоб її підтримали і зрозуміли, в складних ситуаціях порадили, як жити далі і що робити. Буває, що такий емоційний посил не приймається іншою людиною і йому все одно. Немає нічого гірше, ніж байдужість в такій ситуації.
З байдужістю людина стикається щодня. У переходах люди просять милостині, а перехожі, зайняті своїми проблемами, йдуть повз. Але це не найстрашніше. Страшно, коли людині стало погано, а люди проходять і не помічають або не хочуть помічати, коли людині заподіюють фізичні каліцтва, а люди теж цього не бачать, хоч і стоять в декількох метрах. Байдужість дуже ранить будь-якої людини, після таких ситуацій люди втрачають віру в інших людей, бачать їх ворогами.
А що таке байдужість? Це просто відсутність будь-яких емоцій, чи то позитивних або негативних. Навіть ненависть і презирство не ранять так, як байдужість. Будь-яке відчуття, яке виникає у людини, – це знак, що йому не все одно.
Російські класики піднімали тему байдужості у своїх творах. Особливо яскраво показував це стан А. П. Чехів. В оповіданні «Агрус» Микола Іванович Чимша-Гімалайський мріяв розводити аґрус. Все інше, включаючи його дружину, не турбувало його взагалі. Письменник показує нікчемність життя тільки для себе в цьому творі і закликає читачів не бути байдужими і пасивними.
Ще в оповіданні Л. Н. Толстого «Після балу» показується лицемірство полковника, який так гаряче і палко любить свою дочку, але нещадний до солдата. Йому немає ніякого діла до його страждань. Він благає про пощаду, але чоловікові все одно. Можна любити одну людину і бути байдужим до інших людей. Це суперечить усім етичним нормам.
Ще Лев Толстой звертався до теми байдужості у своїй епопеї «Війна і мир». Байдужим до проблеми війни залишається суспільство Петербурга, якого не турбує нічого, крім грошей і вигоди.
А. П. Чехів підмітив, що «байдужість – це параліч душі, передчасна смерть». Мені здається, що такий стан не повинно бути нормою в сучасному суспільстві, адже люди повинні допомагати один одному. Цей стан може зрости до байдужості до самого себе і тоді людина втратить не тільки свої цінності та ідеали, але і себе. Байдужість ранить дуже сильно.
