Серед всіх своїх оповідань саме «Зрізав» у Шукшина є найбільш улюбленим. Написаний він був у 70-х роках минулого століття, однак і зараз є дуже актуальним.
За сюжетом, до кандидата філологу, заехавшему з сім’єю погостювати до матері в село прийшли гості. І, здавалося б, нічого поганого в цьому візиті немає. Люди прийшли послухати, про що розповість Журавльов і його дружина, яка виявилася так само кандидатом.
І все ж серед візитерів виявився Гліб Капустін, який відрізнявся від інших тим, що з’явився сюди виключно «зрізати» кандидатів. Він ніколи не відмовлявся відвідати «знаменитість». Для нього загнати опонента в глухий кут, було справою честі. Для цього, він часто розводив демагогію, в прямому сенсі цього слова, чіплявся до фраз, «ловив» на неточності. В останній раз він навіть дозволив собі перейти до погроз і словами, які дуже легко можуть образити людину.
Ідея створити такий розповідь письменника виникла не випадково. Він сам був «вихідцем» з села і проблематика твору йому була дуже знайома. Швидше за все, образ Гліба Капустіна став збірним. Автор відтворив його, відштовхуючись від позначок, які зробив, перебуваючи в рідному селі. А ось образ Костянтина Журавльова, Шукшин «змалював» швидше за все, з себе. Автор, багато разів будучи вже заслуженим діячем отримував виразкові листи сповнені людського неуцтва, заздрості та злості від односельців. Пізніше, вісточка з «рідних країв» носила вже зовсім інший характер. Багато, стали впізнавати себе і навіть свої «витівки».
Автор піднімає цю проблему в своєму творі, щоб показати в першу чергу, як деякі «доброзичливці» виглядають з боку. Він показує, що скандал, можна створити практично на порожньому місці, а ось жити в злагоді з оточуючими, вчитися, домагатися перемог не так-то вже й просто. В першу чергу, людині потрібно навчитися радіти за досягнення інших, ставити їх у приклад, і перестати заздрити. Адже чим більше негативних думок в голові співрозмовника, тим нижче рівень «розвитку» він займає.
Щоб навчитися «зрізати» людей – великого розуму не потрібно. Це «вміння» є в першу чергу ознакою невпевненості в собі, в своїх силах. А ось підтримати цікаву розмову, та ще й з «видатним» співрозмовником – це набагато складніше. Для цього мало ознайомлюватися з пресою. Потрібно багато читати художньої та наукової літератури, відвідувати музеї, виставки, театри.
Навіть якщо співрозмовник, в чомусь помилився або не може відповісти на будь-яке питання, з цього не потрібно робити «шоу». Ніхто не заслуговує на приниження, а вже тим більше образ і погроз. Співрозмовник повинен в першу чергу залишатися людиною, а не «лютим хижаком», готовим «розтерзати жертву в будь-який відповідний момент. Саме це в оповіданні «Зрізав» намагається донести Шукшин до читача і до тих, хто ще не встиг задуматися про своїх сказаних словах, необдуманих діях і думках наповнених негативом.
