Сучасний світ вражає масштабами жорстокості. Війни, вбивства, бійки, образи стали невід’ємною частиною людського життя XXI століття. Люди бачать, до яких трагедій призводять такі вчинки, але далеко не всі вчаться на цих помилках. Я вважаю, що нашому поколінню пора задуматися над питанням, чому люди бувають жорстокі один до одного?
Які пріоритети людини нашого часу? Думаю, що мета багатьох – кар’єра, багатство, слава. Заради цього люди готові на багато що. Якщо ж перешкодою на шляху до цілі стає інша людина, його прибирають. Слово «прибирати» в цьому випадку означає не тільки «вбивати», але і чинити психологічний тиск.
Трапляється і так, що жорстоке поводження не має зрозумілої причини. Нинішні підлітки вважають модним образити когось, принизити. Неодноразово я чув новини про підліткових бійках. Часто група дітей била одного беззахисної дитини. Напевно, джерело такої жорстокості слід шукати в комп’ютерних іграх, соцмережах, телепередачі, фільми, що пропагують подібну поведінку. На жаль, молоде покоління притримується думки, що сильна людина, лідер – це той, хто може образити іншого, а потім ще й посміятися над цим.
Приклади жорстокості можна побачити не тільки в реальному житті, але і в літературі. Сюжети і герої твору можуть багато чому навчити, показати, наскільки гіркі плоди нелюдського поводження. У творі «Господа Головльови» знайомимося сім’єю поміщиків, якій довелося жити в часи скасування кріпосницького права.
У Головлевых було четверо дітей. Кожному з них потрапила частка батьківського майна. Однак їх жадібність вимагала більшого. Порфирій Володимирович, наприклад, домігся, щоб його брата Степана помістили в маленьку темну кімнатку. Иудушка прекрасно знав, що там брат швидше зустрінеться зі смертю. Пізніше через скупість Порфрия постраждали його мати і племінниці.
Цей приклад показує, що причиною жорстокості може стати жадібність. Деякі люди заради багатства готові на самі мерзенні вчинки. Жага грошей заслепляет їх, вони не помічають, скільки горя сіють навколо. Крім того, твір доводить, що жорстокість – порок не тільки ХХІ століття. Вона мала місце в кожній епосі.
Прикладом безпричинної жорстокості є односельці Юхима з оповідання А. Платонова «Юшка». Люди безжально били хворого Юшку. Вони знали, що захистити чоловіка нікому, тому їх вчинки залишаться безкарними. Думаю, якщо б запитати жителів села, чому вони так поводилися з Юхимом, толком ніхто б і відповісти не зміг. Юшка адже нікому не робив зла.
Розповідь А. Платонова показує, що жорсткість може «вирости» з озлобленості на світ, невдоволення своїм життям. Я думаю, в такому випадку жорстокість – ознака слабкого духом людини, яка не вміє керувати своїм життям і компенсує це грубим, нелюдським ставленням до оточуючих.
Таким чином, люди бувають жорстокими, коли їх доброта, співчуття придушуються умовами життя, прагненням будь-яких матеріальних благ або модою.
