Іван Тургенєв був талановитим поетом, але зумів довести, що зовсім не рима є найголовнішим у творі, а його філософський зміст. Вірші в прозі Тургенєва – це унікальні маленькі розповіді, своєю ліричністю наближені до віршів. «Близнюки» – песимістичне вірш в прозі про суперечку двох близнюків. Спочатку автор описує зовнішність братів, акцентуючи на їх вражаючу схожість. Але не це вражає найбільше, а та ненависть, з якої дивилися один на одного близькі люди. Тургенєв застосовує експресивну лексику для більшої образності: близнюки корчились, погрожували, їх очі блищали, обличчя були викривленими ненавистю.
Чому ж настільки схожі і рідні по крові люди ворогують? Причину не називає автор, а значить, вона не є важливою. Якою б не була причина, не мають близькі люди так ставитися один до одного.
Їх агресія доведена до абсурду. Вони не можуть стримати своїх емоцій. Їхні обличчя спотворює злість. Оповідач не в силах споглядати таку картину. Тому він бере за руку одного з близнюків і підводить до дзеркала, пояснюючи це так: різниці спорящий не побачить, адже його брат схожий на нього, як дзеркальне відображення, а йому, випадковому перехожому, – буде не так моторошно дивитися на спір.
Крім сильної сюжетної складової у вірші є глибокі символи. Образ дзеркала – один з найдавніших і значущих символів для багатьох народів. Воно немов відображає нашу внутрішню сутність, від нього не приховати недоліки.
Можливо, що оповідач, підвівши близнюка до дзеркала, хотів щоб той побачив сам, наскільки страшно обличчя ненависті. Адже так часто буває, що люди в суперечці не усвідомлюють того, як виглядають з боку. І тому нам варто заглядати в дзеркало, як у прямому, так і переносному сенсі.
Персонажі у творі – антагоністи, незважаючи на однакову зовнішність. Читач розуміє, що автор під цим конкретним суперечкою передбачає взаємини в суспільстві в цілому. Наприклад, те, як люди стають ворогами, навіть якщо мають багато спільного. І це жахливо! Люди так часто вибудовують між собою непереборні барикади, а приводом може бути звичайне непорозуміння. Іван Тургенєв не міг спокійно ставитися до подібного. Роз’єднаність сучасного йому російського суспільства він дуже гостро відчував.
Але що міг зробити чутливий геній? Силою свого таланту автор намагався закликати людей до примирення, вказати на моторошне обличчя ненависті. Звичайно ж, Іван Тургенєв не міг навіть найсильнішими своїми творами викорінити всі проблеми, але він підняв важливі питання, змусив багатьох людей замислитися – і це вже щось!
