Олександр Блок – російський письменник, публіцист, драматург, перекладач, літературний критик, один із зачинателів російського символізму. Вірші поета досить різні за тематикою і формою.
Символізм виявляє себе на рівні ідей, тем, художніх засобів і прийомів. Як відомо, це художня течія виникла у Франції в 70-80 роках 19 століття. Російські поети, в першу чергу, орієнтувалися на мистецтво французьких символістів. Символ стає головним засобом для вираження, він покликаний розкривати глибинні почуття. Багатозначність символу визначається його неясністю, невизначеністю, її межі розмиті. Кожен сприймає символ по-своєму, в цьому і особливість даного методу. Основним принципом зображення дійсності вважається відсутність фарб, використовуються лише відтінки.
Вірш «Як важко ходити серед людей…» починається з епіграфа з вірша Фета: «Як тяжко мерця ходити серед людей живим і пристрасним прикидатися». Спочатку вірша фрази одного та іншого автора перегукуються. Фраза Фета стає ремінісценцією.
Після прочитання вірша виникає якесь дивне відчуття, вірш просякнутий атмосферою «страшного світу». Це дає підстави припускати, що Блок йде за Фетом, відтворює естетику його творів.
Емоційний стан ліричного героя важкий. Він відчуває себе загиблим людиною, відчуває себе ходячим мерцем. Це вірш про людину, позбавленому життєвої енергії і творчих сил, який змушений прикидатися живим.
У вірші варіюється мотив гри трагічних пристрастей, яка пов’язана з відчуттям духовної спустошеності. Образ ночі асоціюється з нічними кошмарами, ніч символізує загибель старого світу. В естетиці символізму атрибут ночі має важливе значення, асоціюється з містицизмом і таємничістю.
Ліричний герой намагається знайти лад в нестройном вихорі почуття». Передається важкий емоційний стан людини, в душі якої розігрується згубний пожежа. Тільки «бліде заграва мистецтва» рятує від такого життя. Творчість рятує людину, дає їй нові сили і енергію для здійснення своїх планів.
Розкриваючи естетику ночі та страшного світу, автор використовує найчастіше епітети. Твір складається з двох строф, кожна з яких реалізує основний мотив. Використовується прийом анафори і повторення союзу і, це дуже важливі прийоми, які забезпечують єдність стилістики твору.
Таким чином, Олександр Блок у своєму твір відтворює естетику страшного світу, яка пов’язана з ніччю і темними силами, в цьому питанні посилається на Фета. У цьому вірш важливе значення відіграє символіка ночі і таємничих сил. Естетика символізму відіграє велику роль. Олександр Блок реалізував принципи символізму на всіх рівнях, не тільки в тематиці, але і на рівні художньо-естетичних засобів.
