К. Бальмонт завжди з теплотою згадував про своє дитинство і навіть у зрілому віці не проти повернутися у казку. Так як це не можливо, чарівні історії поет створював сам. Багато віршів-казок увійшло в різні збірки поета. Вірш «Золоте слово» було написано і опубліковано у 1912 році в збірнику «Заграва зір». Твір можна сприймати як у прямому сенсі, так і шляхом розшифровки символів. Це залежить тільки від віку і бажання читача.
Тема твору «Золоте слово» двухсложная: з одного боку – це зміни, пов’язані з приходом весни, з іншого – вміння тримати слово. Поет показує, що потрібно виконувати те, що обіцяв, інакше оточуючі швидко перестануть вірити пустомеле.
Ліричні твори, як правило, не мають сюжету, але в цьому вірші К. Бальмонт подає невелику замальовку подій. Першу строфу умовно можна назвати експозицією, адже в ній поет знайомить читача з майбутніми діючими особами: Восени, Взимку і Навесні. Пори року він оживляє за допомогою персоніфікації, показуючи вдачу кожного з них. Про те, що перед нами живі казкові персонажі підказує і їх написання з великої літери.
Осінь постає перед читачем легковажною дівчиною, яка тільки обіцяє «озолотити». Справою це не підтверджується, так як на шляху золотий красуні Зима встає. Але ось на допомогу всьому живому приходить Весна. Вона нічого не обіцяє, а відразу приступає до справи. Під змахом руки починає золотитися сонце, жовтець та кульбаба, а вода тепер схожа на срібло. В кінці К. Бальмонт робить висновок: «Осінь обіцяла. Допомогла Весна». Весна не побоялася Зиму, хоч остання – дуже сильний суперник.
Так у вірші з’являється одвічний мотив боротьби Добра і Зла. Як і повинно бути в казці, перемагає Добро. Якщо тлумачити сюжет в дусі символізму, під образами часів року потрібно розуміти людей з відповідними характерами. Таке тлумачення робить твір цікавим не тільки для дітей, але і для дорослих.
Вірш К. Бальмонта «Золоте слово» метафорична, головний художній інструмент – уособлення. Воно не тільки пожвавлює Осінь, Зиму і Весну, але і допомагає створити незвичайний образ кульбаби «жовта кульбаба, та сивий». В цих словах простежується мотив швидкоплинності людського життя. Також поет використовує метафори: «річка… шаліт водою», «розлилася на волі», «стерла берега» (про річці).
Казкові картини природи, створені К. Бальмонтом, вражають яскравістю, що досягається за допомогою колірних епітетів. Не можна залишити без уваги й однокореневі слова до лексеме «золото»: озолочу, золотиться, золотий. Вони розкидані по всьому тексту, допомагають автору донести ідею вірша.
Композиція вірша нескладна: три катрена з паралельною чоловічою римою. В кожному куплеті є і внутрішня рима, що допомагає оживити розповідь. Твір написано амфибрахием, але трехстопный розмір зовсім не обтяжує ритмічну організацію «Золотого слова».
Анализированное вірш К. Бальмонта – прекрасний зразок лірики, яка змушує задуматися і дорослих, і дітей.
