Твір-опис за картиною І. в. Левітана «Вечірній дзвін»

На картинах В. І. Левітана ми дуже часто бачимо зображення просторів справжньої російської природи, з усім її величчю і грацією. І що найцікавіше, автор передавав картинки глибинної місцевості, які можна було розглянути тільки на території віддалених сіл і селищ, там, куди людина ще не встиг добратися.

Однією з таких знаменитих картин була робота «Вечірній дзвін», яку автор малював, розташовуючись на берегах Волги.

Дане полотно складається з кількох композицій. І. в. Левітан зробив це для того, щоб глядач не втратив жодної, навіть найменшої деталі.

Переходячи від однієї пісні до іншої, ми уважно розглядаємо все, що зобразив автор. У центрі картини зображена річка. Води її чисті й холодні. Вона відблискує блакитними і сірими відтінками. Теплий літній день, який оповив землю, пом’якшує холод води.

У верхній частині картини намальований монастир, над яким видніються і блищать дзвони. Вони видають тихий мелодійний дзвін, який розноситься над всією поверхнею зображеної долини. Як це прекрасно – вслухатися в звуки благодатні, адже їх ніщо і ніхто не перериває.

Над річкою немає ніяких зайвих звуків. Міський центр, з усім його галасом і метушнею, знаходиться далеко від цього місця. Блакитні і безкраї простори неба м’яко з’єднуються з горизонтом, створюючи повну гармонію картини. Монастир розташований в густо зарослих місцевості. Його оточують зелені дерева і чагарники. Вони знаходяться під заступництвом монастиря, тому, що є сили, що зростають, і насолоджуються життям.

На передньому плані глядач звертає увагу на невеликі човни, в яких сидить людина. Його персона мала і незначна на цій картині, адже автор приділив увагу образу монастиря і дзвіниці. Ми ще раз звертаємо увагу, наскільки людина нікчемний перед великою божественною силою і Всевишнім.

Дивіться також:  Цінність життя