«Бронзовий птах» — короткий зміст для читацького щоденника

Дата заснування: 1956.

Жанр: повість.

Тема: піонери двадцятих років.

Ідея: становлення героїчного характеру першого покоління радянських підлітків.

Проблематика. Дружба, кмітливість, мужність юних піонерів сприяють встановленню справедливості.

Основні герої: Міша Поляків, Гена, Слава.

Сюжет. По сусідству з занедбаної графської садибою розташувався піонерський загін. Вожатим загону призначений комсомолець Михайло Поляків. Піонери з’явилися тут не для відпочинку. Вони націлені навчати селян грамоті в близькому селі і залучити до вступу в піонери сільських хлопців. Піонери налагоджували спілкування з місцевими хлопцями. Дружні відносини встановилися з Жердяем (Васею Рыбалиным) і його братом Миколою, який надавав піонерам допомогу в облаштуванні сільського клубу. В загоні сталося ЧП: двоє піонерів втекли в Іспанію боротися з фашизмом. Винен у цьому був Генка Петров: він дражнив їх. Винного відправили в Москву, до батьків втікачів. Між тим з Миколою трапилася біда. Хтось застрелив колишнього графського лісничого Кузьміна, з яким напередодні Микола збирався переправитися через річку на Халзин луг, і тепер Микола затриманий як підозрюваний. Поляків не вірив у причетність його до вбивства.

Михайлу стає відомо про крадіжку плоту в селі. Він розуміє, що це їм скористалися хлопці втекли. Михайло разом з друзями вирушає услід за втікачами. А напередодні місцевий художник Кіндрат Степанович поінформував хлопців, що колишня економка графа Софія Павлівна, прозываемая «графинею», і човняр спільно розшукують скарб, нібито прихований старим графом, які втекли за кордон.

В ході пошуків втекли піонерів Міша з друзями помічають підозрілу поведінку «графині», човняра і кулака Єрофєєва. Хлопці починають самі вести активне розслідування, що зустрічає протидію навіть на офіційному рівні. Вони отримують казенний папір за підписом якогось Сєрова з вимогою знайти інше місце для розташування загону. Піонери, однак, не мають наміру поступатися, вони прагнуть допомогти несправедливо обвинуваченому Миколі і вивести на чисту воду справжніх винуватців. Їх активні дії всупереч млявою роботі слідчого. А вищезгаданий Сєров пізніше був викритий в отриманні хабарів.

У місцевому краєзнавчому музеї знаходилась бронзова птиця, схожа на більш велику з графського замку. Міша і Слава, стежачи за «графинею», бачили, що вона деякий час провела біля цієї птиці. Хлопці припустили, що фігура птиці оснащена схованкою і посилили спостереження. Минуло два дні. Музей відвідав людина високого зросту, явно кульгає. Він підійшов до бронзової статуетки, натиснув на очі птаха, і схованку відкрився. Незнайомець залишив у ньому щось. «Сищики» витягли записку. У ній значилося, що цей чоловік прибуде до замку на наступному тижні у середу.

Бронзовий птах в замку теж містила в собі схованку. Полякову з друзями вдалося до нього дістатися. Схованку цей зберігав карту скарбу, але інформація карти була помилковою. Так старий граф Карагаев вирішив покарати негідного сина Олексія. Про це хлопчикам розповів доктор, який відвідав хворого піонера. Місце прихованого скарбу повинно бути зазначено родовим гербом. Доктор згадав і те, що молодий граф накульгував. Поляків відразу згадав кульгавого людини в музеї.

Розглядаючи копії фальшивого плану, які зробив Слава, Мишко помітив герб у вигляді орла. Довго з’ясовували, що це за орел. Останнє слово було за директором дитбудинку, визначив птицю орлом-ягнятником. Місце проживання цих орлів — високі скелі. Біля річки Халзан така і височіла скеля. Отже, скарб має бути там.

Між тим садибу передавали безпритульників. Софія Павлівна попросила відкласти передачу до четверга. У середу юні сищики вистежили, як колишня економка зустрічається з тим самим незнайомцем з музею. Підслухана розмова роз’яснив загадку: прихрамывающий чоловік виявився графом Олексієм Карагаевым. Це він застрелив Кузьміна, знав місце знаходження скарбу, але не відкрив графу таємниці. Софія Павлівна условилась з Карагаевым про нову зустріч біля згаданої скелі трьома годинами пізніше.

За сигналом Михайла Полякова та його друзів до скелі прибутку директор дитбудинку, місцеве начальство та слідчий. На вершині скелі був виявлений скарб — шкатулка з брошкою з дорогоцінних каменів. У момент виявлення скарбу з’явився графський син. Йому вдалося схопити скриньку. Карагаев спробував піти, наводячи револьвер на оточуючих, але нічого в нього не вийшло.

Закінчується повість заселенням садиби трудоколонистами і прощальним піонерським багаттям.

Відгук про твір. Це дуже цікава повість, добротний дитячий детектив. Твір, звичайно, наскрізь радянське, але вчить дружбі, небайдужості.