Зворушливу повість Л. Толстого «Дитинство» можна віднести до автобіографічними творами. Головний герой – десятилітній хлопчик Николенька Іртеньєв – багато в чому схожий на автора. Повість ведеться від першої особи, від імені самого Николеньки. Через призму дитячого сприйняття письменник описав різні події дитинства, які вплинули на характер дитини.
Жіночі образи відіграють велику роль у повісті. Центральні героїні – матінка героя та її няня Наталія Савишна.
Наталія Миколаївна, мама Николеньки, була за походженням княжною, але не було в ній і тіні зверхності. Проста і добра жінка зберігала комфортну атмосферу в домі. В усьому покірна своєму чоловікові, вона не відстоювала своєї думки. Але навряд чи це можна назвати слабкістю, швидше просто безконфліктністю. Подейкували, що батько Николеньки захоплювався жінками, але Наталя Миколаївна не влаштовувала, тому що безмежно йому вірила.
Зовнішність матері головний герой описує з ніжністю. Йому запам’яталися її чорне волосся, карі очі, сповнені доброти й любові, ніжні сухі руки, що обнімали його в дитинстві. З одягу привертають увагу – білий шитий комір і блакитна косинка. Николенька вважав обличчя своєї матінки прекрасним, особливо, коли на ньому з’являлася посмішка. Та й взагалі маленький герой цікаво розмірковував про усмішку. Якщо посмішка робила обличчя краще, то воно особливе, якщо нічого не змінювала або спотворювала, то ця особа звичайне.
Про доброту Наталії Миколаївни знали всі і захоплювалися нею. Вона дбала не тільки про родину, але й шкодувала юродивих, часто запрошувала їх в будинок, щоб нагодувати, обігріти. І, незважаючи на те, що деякі з них могли просто користуватися її добротою, вона не відмовляла в допомозі нікому.
Образ матері став найважливішим у житті героя. З нею пов’язані найкращі його спогади про дитинство.
Ще одна жінка, яка вплинула на особистість головного героя, це Наталя Савишна. Вона працювала ключницею в їх будинку. А до цього, в молодості, жінка була нянею матері Николеньки. Взяли її завдяки доброму вподоби і старанності.
Особисте життя у героїні не склалася. Коли вона хотіла вийти заміж, їй не дозволили господарі і заслали на скотний двір. Але навіть ця подія не надломило героїню. Проте її характер став жорсткішим, і в старості її побоювалася вся прислуга.
Наталія Савишна віддана родині, в якій служить багато років тому, коли їй пропонують вільну, вона відмовляється.
Николенька згадує неприємний епізод, пов’язаний з Наталією Савишной. За провину вона його зопалу вдарила скатертиною, але потім перша попросила вибачення. І тоді хлопчикові стало соромно. Добра жінка дала йому важливий урок.
Є в повісті і образи дівчаток: Катеринки і Софійки. До них Николенька відчуває перші почуття. І якщо до Катеньке він просто проявляє ніжність, то до Сонечки ставиться дуже серйозно і говорить братові, що закоханий.
Жіночі образи сильно вплинули на майбутній характер героя.
