У творі Карамзіна «Бідна Ліза» автором підняті моральні проблеми, які з кожним роком стають лише актуальніше. Ринкові відносини між чоловіком і жінкою, безконтрольні статеві зв’язки, шлюб за розрахунком та інші відхилення від моралі стають вже не винятком, а нормою життя.
Безсумнівно, багато письменників сучасності неодноразово привертали увагу громадськості через свої твори. Карамзін не став винятком. Автор показав, чим може закінчитися історія, коли людина йде в розріз зі своєю совістю, мораллю, цінностями.
Непорочна, але бідна дівчина Ліза, закохується в заможного Ераста. Той же в свою чергу не упускає момент і схиляє її до статевих стосунків, після чого, вона йому стає не цікавою. Здавалася б в сюжеті не закладено нічого нового, однак, автор наділяє Ераста якимось «благородством». Протягом всієї повісті молодий чоловік допомагає дівчині та її матері, тим самим купуючи і присипляючи їхню пильність. Чоловік звик, що гроші в його житті, як і в житті інших людей, відіграють важливу роль. Тому він з самого початку вибудовує якісь «ринкові відносини».
Однак, сама Ліза, вихована в строгості і скромності, не піддається на провокації. Для неї не становить інтерес фінансове благополуччя, якщо воно буде йти в розріз з її моральними поглядами. Дівчина відчуває до Ерасту справжні непідкупні почуття, тому вона не змогла пережити зраду чоловіка і зважилася на відчайдушний крок. Можливо, до цього кроку її ще більше підштовхнуло і те обставина, що «коханий» наостанок вирішив фінансово «віддячити» її. Він не розумів, що біль, яку приніс дівчині Ераст, не змогли заглушити ніякі «відкупні».
Що ж стосується чоловіка, то для нього головним життєвим показником є не совість і честь, а саме гроші і влада. Молодій людині, абсолютно не важливо, яким чином вони прийдуть в його життя. Тому, коли через програш в карти, у нього трапляються фінансові труднощі, він швидко приходить до рішення одружитися на багатій вдові. Його не бентежило в цій дії ні відсутність почуттів до даної жінці, ні бідна і закохана Ліза, яка явно не була готова до зрадництва такого роду.
Мати Лізи, всіляко оберегавшая її благодійник, не змогла пережити такої ганьби. Для жінки, «спаплюжена» честь дочки стало такою ж трагедією, як і для Лізи, зрада Ераста.
Проте чоловік в цій п’єсі є аж ніяк не негативним персонажем. Він намагався змінитися, намагався відійти від світських норм і стандартів. Ліза надихала його, поки залишалася невинною душею і тілом. І все ж у нього нічого не вийшло. Звичка купувати все і всіх, а в потрібний момент і самому «здатися» за гроші, принесла в його життя страждання на довгі роки.
Суспільство, що живе за таким багатовіковим «шаблонами», ніколи не зможе стати по-справжньому щасливим і вільним. Саме це і хотів донести Карамзін до читача.
