Процес творення чи інакше створення чого-небудь важливого і значущого грає величезну роль в житті кожної людини. Творчість, будь воно музичним, художнім або літературним, дозволяє суспільству побачити внутрішню красу навколишнього світу, оцінити її по достоїнству. А творець в даному випадку виступає провідником, показує шлях у світ прекрасного.
На сторінках творів відомих авторів ми часто зустрічаємо опис процесу творення, зображення життя героїв-творців. Так, наприклад, у Миколи Васильовича Гоголя в петербурзьких повістях є два героя-митця. Розглянемо їх образи. Чартков, молодий чоловік, бідний, але дуже талановитий. Головне бажання його життя – розбагатіти. Для нього творчість – можливість досягти матеріального достатку, стати модним і популярним. Герой знаходить велику суму грошей, і його життя стає зовсім іншою. Він пише портрети на замовлення, обертається у вищому світі, от тільки талант з кожним днем згасає. Зрадивши даровані понад можливості, Чартков втрачає все, стає злим і заздрісним, а в кінцевому підсумку просто сходить з розуму.
Зовсім іншим бачиться ще один творець – головний герой повісті «Невський проспект», Піскарьов. Молодий чоловік також не багатий. Але вся його життя підпорядковане служінню красі. Зустрівши чарівну незнайомку, Піскарьов вирішується на те, щоб проводити її. Жорстоке розчарування осягає молодої людини – околдовавшая його дівчина – звичайна мешканка публічного будинку. Як не в’яжеться цей милий образ з жорстокою дійсністю. Творча натура художника, головною справою життя якого є демонстрація оточуючим краси простих і нехитрих предметів, не може усвідомити і прийняти подію. Він пригнічений, приголомшений. Героєві не залишається нічого іншого, як звести рахунки з життям.
Розкриття красу класичної музики присвячує своє життя герой наступного літературного твору – розповіді Костянтина Георгійовича Паустовського «Кошик з ялиновими шишками». Едвард Гріг, великий композитор, обіцяє зробити подарунок дівчині, з якою познайомився в лісі під час прогулянки. Презент Дагні Педерсен отримає тільки на своє вісімнадцятиріччя, зараз вона ще не зможе нічого відчути і зрозуміти. І ось через десять років дівчина чує присвячену їй музичну композицію. Дівчину переповнюють почуття. Вона ніби наяву чує шум морського бризу, бачить рідний ліс…Творець через роки зміг достукатися до серця дівчини своїм нетлінним творінням.
Показані приклади не викликають сумнівів, роль творення в житті суспільства надзвичайно велика. Без нього наше життя буде бляклої, позбавленої фарб, сенсу, нудною та одноманітною. Але лише справжні витвори, виконані без корисливих цілей, зможуть залучити широке коло шанувальників.
