«Не плекай блакитну мрію», «Живе блакитною мрією», – так кажуть про людину, яка таїть у своїй душі нездійсненні прагнення. Таким чином, стійке словосполучення «блакитна мрія» тлумачиться як щось, чого не судилося здійснитися в силу об’єктивних причин. Така мрія ідилічна.
Цей фразеологізм прийшов у нашу мову з зарубіжної літератури. Більшість дослідників вважає, що він запозичений з твору німецького майстра пера Новаліса «Генріх фон Офтердинген». Головний його герой побачив у сні квітка блакитного кольору. Він став символом високих, нездійсненних прагнень. Словосполучення «блакитна квітка» неточно перевели на російську мову, так і з’явився згаданий фразеологізм.
У літературі є безліч героїв, мрії яких можна назвати «блакитними». Яскравим прикладом є Ассоль з повісті-феєрії А. Гріна «Червоні вітрила». Героїня росла без матері, а батько-моряк Лонгрен зробив все, щоб вона не почувала себе сиротою. Лонгрена не дуже любили в селі, так як він не врятував шинкаря Меннерса. До маленької Ассоль земляки теж ставилися жорстоко. Єдиним другом малятка був батько. Дівчинка не страждала від самотності. Друзів їй замінили фантазії і мрії.
Батько героїні майстрував моделі вітрильників і кораблів для продажу. З цього вони і жили. Одного разу батько змайстрував яхту з червоними вітрилами. Саме з тієї іграшки і з пророцтва старого збирача пісень у дівчинки виникла мрія про принца, що приїде за нею на такому ж кораблі з червоними вітрилами і відвезе в прекрасні краї.
Про наївних мріях дівчинки дізналися односельці. Вони почали підсміюватися над Ассоль. Та й як же інакше, адже хіба міг до берега їх села припливти принц? Це було б справжнім дивом.
Ідейне звучання повісті А. Гріна вимагало щасливого кінця, тому красень на кораблі з червоними вітрилами все-таки дістався дівчині. Тим не менш, мрію Ассоль можна назвати «блакитний», адже такі мрії, зазвичай, здійснюються тільки в казках.
Приклад головної героїні повісті «Червоні вітрила» доводить, що, незважаючи на тлумачення, «блакитна мрія» все ж може здійснитися. Потрібно лише вірити в неї і не впадати у відчай, коли оточуючі твердять протилежне.
Звернемося також до повісті Ф. Достоєвського «Білі ночі». Її головний герой – письменник і непоправний мрійник. У хлопця немає друзів, а його марення – зустріч з ідеальною жінкою, чиста і щира любов. Доля дарує молодій людині шанс. Він знайомиться з дівчиною і закохується в неї, але стосунки тривають недовго. В місто повертається колишній наречений дівчини, і вона їде з ним.
Мрії, головного героя повісті «Білі ночі», здається цілком здійсненними, особливе, якщо порівняти їх з мрію Ассоль. Але справа в тому, що ідеальну другу половину нереально зустріти і в любові не все просто, тому прагнення мрійника виявилися «блакитною мрією».
Можна зробити висновок, що «блакитна мрія» – мрії, які неможливо або важко здійснити. Це ідеальні для конкретної людини образи чого-небудь.
