П’єсу Фонвізіна «Недоросль» вважають і в наш час актуальною і повчальною. Вона стоїть в одному ряду з іншими шедеврами світової літератури. П’єса, яка за формою є комедією, по своїй суті виявляє трагічні моменти дійсності автора – проблеми самодержавства, кріпосного права і виховання. Остання проблема є центральною у творі, тому що всю п’єсу можна назвати комедією виховання.
Питання виховання хвилює практично всіх героїв у творі. Але розуміють його вони не однаково.
Чому виховання так хвилювало уми? Від нього залежало те, чи буде людина вхожий у вище суспільство чи ні. Тому навіть неосвічена пані Простакова намагається дати своєму синові освіту і виховання. Але робить це невміло, тому і результат виходить зворотним.
Фонвізін написав «Недоростка» у 1782 році – в часи правління Катерини II, яка заохочувала всевладдя поміщиків-самодурів. Кріпосне право тоді розквітло «в повній красі» і розбестило молоді уми недоростків. Адже вони бачили, як оббирають селян і що за це не карають. Тому, про який благородній вихованні могла йти мова?
Проблема виховання дуже хвилювала автора. Він намагався підштовхнути суспільство до повернення освіти у державі. Фонвізін вірив, що тільки виховані в дусі просвітництва можуть стати достойними правителями країни. Але поки що письменник бачив лише злонравное виховання молодого покоління та яскраво це показав на прикладі героя Митрофана. Здається, що його історія перебільшена – і від цього виглядає смішною. Однак таких Телепнів тоді було багато, та й зараз вони є. А ось такі, як Софія і Мілон, розумні і благородні, швидше були винятком. Але саме їх всіляко підтримує автор, наділяючи кращими якостями і роблячи для них хороший фінал.
Фонвізін у п’єсі зіштовхує два погляди на виховання: патріархальне, прихильниками якого є Простакова і Скотинин і передове, прихильниками якого є Стародумов і Правдин. Результатом виховання перших став недоук Митрофан, а друге – благородні і розумні Софія і її коханий Мілон. Так, показуючи вирощені різним вихованням плоди, автор переконливо відповідає на питання, яке виховання краще. Звичайно ж – це передове просвітницьке виховання.
Пані Простакова має консервативні погляди. Вона вважає, що жінці не обов’язково вміти читати і писати, і пишається тим, що інакше вихована. Для чого ж вона наймає вчителів для свого сина? По-перше, щоб його не забрали на службу, по-друге, щоб він міг увійти у вище суспільство. Адже чого-чого, а марнославства вистачало цієї пані. Вона намагається в усьому демонструвати свою владу, прагне підпорядкувати собі своїх рідних. Тому Софії вона не вважає за потрібне говорити заздалегідь про її заручини з паном Скотининым. Героїня вважає, що дівчина повинна беззастережно її слухати. Дізнавшись про те, що Софія стане спадкоємицею Стародума, вона плете інтриги, намагаючись видати її заміж за сина Митрофана.
Фонвізін показує в комедії, що систему виховання і освіти треба змінювати докорінно.
