Дуже складно завоювати довіру будь-якої людини, адже він боїться можливої зради. Щоб не було боляче після завершення будь-якого роду відносин, деякі люди тримають дистанцію. Мені здається, що зрада – це болючіше, ніж відхід з життя близької або дорогої людини. Адже так живою помирає в очах іншої особистості, просто перестає існувати для неї. Образа, розчарування і ненависть – це ті емоції, які переживає людина, якщо його зрадили. Чому це відбувається? Навіщо люди обманюють і змінюють не тільки один одному, але і собі?
Тема зради дуже гостро висвітлена у літературі. Письменники різних поколінь намагалися розібратися в причинах цього явища, показували вплив зради на інших людей. Одразу на думку спадає п’єса Островського «Гроза». Катерина Кабанова зраджує своєму чоловікові з недалеким Борисом. Чому вона зважилася на цей крок і так дорого за це заплатила? Все досить просто. Дівчині не вистачало уваги і турботи від чоловіка. Вона всім серцем хотіла любові і взаєморозуміння. Звичайно, Катерина зрозуміла, що зробила дуже тяжкий гріх, навіть покаяння не принесло їй полегшення.
Мені здається, що вона покінчила з собою, тому що усвідомила свою порочність. Дівчина не змогла пробачити це захоплення. Островський натякає читачам, що зрада не повинна заохочуватися і повинна бути покарана. Ось тому в цьому творі такий трагічний фінал.
Якщо людина зраджує Батьківщину, чого йому не вистачає? Швабрин з повісті «Капітанська дочка» перейшов на бік Пугачова, зрадивши тим самим всіх мешканців Білогірської фортеці. Цим вчинком він показав всю ницість свого характеру, свою безпричинну слабкість, егоїзм і небажання битися з ворогом. Для Швабрина немає нічого важливіше власного життя. Всіма цими якостями він викликає презирство у всіх однополчан. Плазувати перед головним ворогом народу – це найгірше, що може бути в житті.
На зраду людини штовхає багато причин. Помилково вважати, що винуватцем зради є сам зрадник. Як показують життєві ситуації або епізоди з літературних творів, в такій ситуації винні обидва. Непорозуміння, бажання більшого, страх, егоїзм штовхають людину на низькі вчинки. Тільки людина зі строгими принципами, як Тетяна Ларіна з «Євгенія Онєгіна», не може зробити такого необачного вчинку тільки тому що це суперечить її сутності.
