Николенька Іртеньєв – головний герой автобіографічної повісті Льва Миколайовича Толстого «Дитинство», хлопчик, воспитывающийся в дворянській сім’ї у відповідності з усіма встановленими правилами і звичаями.
Николенька любить своїх батьків, особливо матінку. Але його дитячі роки не відрізняються безтурботністю і веселістю. Йому доводиться зіткнутися з розчаруваннями, причому предметом таких неприємних вражень ставали близькі люди, а це удвічі важче пережити.
Хлопчик Николенька розвинений не по роках, вже з раннього дитинства його приваблюють такі цінності, як істина, добро, краса і любов. А джерелом всіх цих моральних орієнтирів для хлопчика стала мама, Наталія Миколаївна. З незмінною теплотою він поринає у спогади про неї: пестливі звуки голосу, ніжні дотики рук, посмішка, від якої навколо стає веселіше.
Величезну роль в розвитку і становленні характеру хлопчика зіграла не тільки мама, але і няня, проста російська жінка, Наталія Савишна. Завдяки їй Николенька зрозумів, що всім в світі править доброта. Чиста і непідкупна любов бабусі до свого вихованця стала тією основою, на якій Николенька розвивався як особистість.
Хлопчик не терпить обману. Він і в собі самому не сприймає ні краплі фальші. І якщо раптом помічає це, починає изводиться і картати себе самого. Примітний такий випадок: Николенька написав вірш з нагоди дня народження бабусі. Одна строчка ніяк не давала дитині спокою: він писав, що любить бабусю, як рідну матір. А мами до того часу вже не стало. І ось Николенька ніяк не міг вирішити: чи щирий він, хіба він забув матінку і свою любов до неї, обманює він бабусю, кажучи їй такі слова. Душевні муки хлопчика викликають повагу. Не кожна дитина взагалі здатний про це замислюватися.
Великий вплив на формування характеру хлопчика надавало ставлення дорослих, їх умовності і порядки. Иленька Грап, хлопчик з бідної сім’ї, став предметом насмішок лише тільки тому, що був не їх кола. Хлопчики знущалися над Иленькой, і Николенька від них не відставав. Хоча потім гірко жалкував і каявся. Погані вчинки ставали предметом мук совісті хлопчика. І це визначає його як людини, здатного проаналізувати свою поведінку, а значить, початківця дорослішати.
Отже, характер Николеньки Іртеньєва розвивається в спілкуванні з близькими і рідними людьми: його оточують матінка, батько, брати і сестри, прислуга, вчителі. Від взаємин з кожним з перерахованих людей залишається слід у душі хлопчика.
Николенька – вразливий і спостережлива дитина, він стежить не тільки за тим, що відбувається навколо, але і за тим, як це все впливає на його внутрішній світ, які в ньому відбуваються зміни.
Така спостережливість багато в чому допомагає дитині: він вчиться робити висновки, аналізувати, осмислювати. В майбутньому ця дитина перетвориться в чуйного, чесного і доброго людини. Саме дитяча пора заклала основу цих якостей в характері хлопчика.
