Повість Трифонова «Обмін» це в першу чергу історія поступового руйнування морального обличчя людини. І хоча всі герої твору-вигадані, в них кожен читач сміливо може дізнатися свого знайомого або навіть себе. Автор змушує задуматися про те, на що здатна людина в досягненні поставлених завдань та чи завжди це виправдано.
Так само, на прикладі головного героя Віктора Дмитрієва, автор показує, як повноцінної особистості, з хорошим і правильним вихованням, під впливом надаються дружиною, чоловік перетворився на людську подобу. Адже герой повісті не має власної думки. Він змушений завжди прислухатися до «правильним» поради мудрої дружини і з-за цього поступово втрачає «власне обличчя».
Віктор виправдовує дії тим, що старається для сім’ї. Це відбувається і тоді, коли він займає чуже місце на роботі, і у випадку з «обміном» житлоплощі. Він переконаний, що чинить правильно. Однак, як у перший, так і другий раз Дмитрієв більше втратив, ніж надбав.
У разі пов’язаному з роботою, чоловік назавжди позбувся старого і вірного друга. Адже той, в надії отримати бажану посаду, звертається до нього за допомогою. Але замість того, щоб допомогти влаштуватися товаришеві, Дмитрієв сам займає вакантне місце.
Звичайно, сам би він ніколи не наважився так зрадницьки вчинити з однокласником. Тому, саме Олена керувала цим процесом». Вона переконала чоловіка в тому, що так він діє лише в інтересах сім’ї. Це і стало головним аргументом у прийнятті непростого для чоловіка рішення.
Таким же непростим стало рішення з приводу обміну. Віктор навіть спочатку прагнув «напоумити» дружину. Він нарешті зрозумів, наскільки бездушної була Лена. Вона не відчувала ні краплі співчуття до хворої Ксенії Федорівни. А в момент, коли мати Дмитрієва перебувала в лікарні на операції, жінка вже розглядала варіанти обміну.
Олена розуміла, що з виявленою онкологією, Ксенія Федорівна довго не проживе. Тому знайшовши підходящий варіант обміну житлом, вона перейшла до дії. Потрібно було, у що б то не стало переконати чоловіка з’їхатися з матір’ю. Та й привід був хорошим. Адже так чоловік може доглядати за нею після перенесеної операції.
Розпочату розмову кинув Віктора в шок, і він довго не міг зрозуміти дружину. Проте, вже на наступний день, вона змогла змусити його поговорити з матір’ю.
Ксенія Федорівна спочатку відмовилася від пропозиції сина з’їхатися. Вона не уявляла всієї серйозності свого положення. Але все ж потім, подумавши, жінка погодилася. Вона хотіла вірити в те, що може в сина залишилося ще хоч крапля людяності і прагнення діяти безкорисливо.
Ось так і відбувся обмін, який згодом став фатальним для Ксенії Федорівни. Жінка померла через кілька днів після переїзду сина з родиною. Дізнавшись про свій діагноз, вона зрозуміла, що Віктор повністю знаходиться у владі подружжя, а інтереси матері для нього відійшли на останній план.
Віктор зрозумів, що тільки він сам винен у смерті матері. Адже чоловік міг відмовитися і від обміну, і від жадібності. Адже саме це почуття назавжди вразило серце його дружини, а тепер потихеньку переходило і до самого Дмитрієву.
