Про те, що знаменита повість «Слово о полку Ігоревім» має не тільки епічне начало, але і ліричний, каже яскравий образ природи. Вона займає особливе місце, як у сюжеті твору, так і в ліричних відступах. Її незвичайність у постійній динаміці. Читач не побачить у творі статичних описів природи, тільки у постійному русі. Разом з вчинками героїв змінюється і природа. Всі дії героїв супроводжуються яскравими природними образами. І навіть, коли автор наводить, як спогад, мови Святослава – і там присутні елементи пейзажу.
Помітно, що письменник розумівся у степовій природі Русі. Він точно описує різні види тварин і птахів, використовує складні мисливські терміни.
Важливим символом у повісті є сонячне затемнення, яке бачить князь Ігор перед своїм походом. У ті часи це рідкісне природне явище обіцяло щось погане, попереджало про якусь небезпеку. Автор показує, що князь надходить необачно, не сприйнявши рада природи всерйоз. І як результат – князь програє бій половцям.
Не менш яскравою бачиться нам природа в момент втечі Ігоря з полону. Автор порівнює свого героя з білкою, качкою, вовком і навіть самим вітром.
Природа одухотворена у повісті, наділена умінням співпереживати. Коли князь біжить з полону, вона намагається йому допомогти. Наприклад, дятли стукають, вказуючи йому правильний напрямок. Мотив природи-захисниці популярний в народному фольклорі. Так, в російських народних казках часто зустрічаються природні сили, які допомагають головним героям. Тому цей мотив наділяє військову повість казковими деталями.
Автор порівнює з різними тваринами не тільки князя Ігоря, але й інших героїв. Славетний співак Боян порівнюється з солов’єм. Половці – з чорними воронами. А грізний половецький хан – з сірим страшним вовком.
Крім порівнянь з тваринами і птахами, є в повісті порівняння з небесними світилами. Так, князь Ігор прирівнюється до сонця. Олег і Святослав названі автором прекрасними місяцями.
Творець «Слова о полку Ігоревім» геніально зображує природу, про її красу і силу. Але тим не менше, сама історія не перетворюється в казку, а зберігає реалістичність і героїчність. Всі картини лише підкреслюють гармонію природи і людських вчинків. Це є характерною рисою ліричних творів.
А тісний зв’язок епічного і ліричного початку в повісті незаперечна.
Для природи у творі характерна подвійна функція. Вона показана такою, що живе власним життям – і водночас вона слугує для вираження думок автора. За допомогою опису природи ми краще розуміємо почуття героїв і сильніше їм співпереживаємо.
Автор говорить і про те, як важливо бути в гармонії з природою, прислухатися до її явищ. Якби князь Ігор повірив сонячному затемненню, можливо, міг би уникнути біди.
Образ природи у повісті «Слово о полку Ігоревім» важливий для розкриття образів головних героїв.
