«Повість про справжню людину», автором якої є російський письменник Борис Польовий, справила сильне враження не тільки на радянський, але і західний світ, на сучасників письменника і на наступні покоління читачів. У чому ж секрет такого успіху?
В основі сюжету лежить справжня історія, а з прототипом головного героя Польовий був знайомий особисто. Твір видано в 1946 році, коли ще рани людей, завдані війною, кровоточили. Повість про подвиг звичайного льотчика вселила в багатьох надію на те, що людина здатна боротися, вижити і зробити подвиг навіть у складній ситуації.
Автор показує на прикладі героїв, що значить бути справжньою людиною. Незважаючи на те, що головним прикладом є центральний персонаж – льотчик Мересьев, у книзі є й інші справжні люди, на яких можна рівнятися. Таким є і комісар Семен Воробйов. Він зіграв величезну роль у долі головного героя.
Коли Олексій потрапив у госпіталь після випробувань в гущавині лісу, то було вже пізно рятувати ноги і їх довелося ампутувати. Для будь-якої людини це стало важким ударом, але для льотчика це означало завершення льотної служби. Тоді навіщо він зносив всі старання, вибираючись поповзом з лісу? Адже його зігрівала думка, що він буде потрібен своєму народові, що зможе повернутися в бій. Після ампутації герой не бажав йти на поправку, а мовчки чахнул, поки в його палату не підселили нового пацієнта.
Це був полковий комісар. Спочатку новачок всім здався несвідомим людиною, на що вказувало його жовте лице і закриті очі. Однак, як тільки його поклали на ліжко, комісар відкрив очі і привітно всім підморгнув. Здавалося, ніби герой і не відчуває нестерпний біль. Але це було лише прояв величезної сили волі і життєрадісності. Незважаючи на невиліковну хворобу, Воробйов не тільки не журився сам, але і не давав це робити іншим.
Особливу увагу він звернув на Мересьева, який не виявляв бажання жити. Комісар дав почитати головному герою статтю про солдата Першої світової війни, який пережив ампутацію ступні, але зміг навчитися ходити на протезі. Спочатку Мересьев поставився до статті скептично, адже його ситуація була складніше – у нього були ампутовані обидві ноги. Однак поступово герой перейняв оптимізм Воробйова і повірив у свої сили. Так важко хворий комісар з високими якостями справжнього чоловіка зміг підштовхнути головного героя до правильної мети – боротися за життя і досягти успіху.
Семен Воробйов став для багатьох в палаті промінчиком надії, джерелом життєрадісності і віри в себе. Цей смирний, спокійний, некурящий людина поважав правила і дотримувався моральні закони. І ніякі обставини не могли змінити його життєві принципи. Саме тому він зміг повернути сенс життя головного героя. Олексій Мересьев повернувся в авіацію і здійснив багато успішних вильотів, багато в чому завдяки випадковому знайомству з справжньою людиною.
