Як часто ми звинувачуємо в боягузтві людей! Особливо це стосується дітей та підлітків. Іноді це відбувається абсолютно марно, адже страх і боягузтво – це дію інстинкту самозбереження. Люди зневажають боягузтво, вони вважають дане якість малодушністю.
З одного боку, боязнь і страх – це фізіологічне і психічне властивість, яка рятує життя, допомагає не ризикувати в екстремальних ситуаціях. Деякі люди за складом свого характеру полохливі. Але з іншого боку, боягузтво – це ще й глибоко соціальне явище, скільки ми знаємо прикладів людей, через боягузтво яких ламалися життя і падали долі.
Російські і зарубіжні письменники теж висміювали боягузтво. Наприклад, Швабрин з повісті «Капітанська дочка» був дуже боязким, і саме з-за цього перейшов на бік ворога.
Небажання брати на себе відповідальність, перекладати вирішення проблем на інших людей – все це відбувається саме через боягузтво. А. П. Чехів у своїх оповіданнях описував саме такий тип остраху. Наприклад, в «Страху» герой Сілін Дмитро Петрович боїться всіх і вся. Автор стверджує: «Він боїться і самого життя». З цим складно не погодитися. Боятися якихось уявних і незрозумілих загроз заважати нормально жити, не те щоб радіти життю. Чехов, звичайно ж, перебільшує в своєму оповіданні, навряд чи в реальності знайдеться людина, який володів усіма страхами Сіліна. Письменник використовує цей прийом, щоб показати читачам всю нікчемність такого життя. Боязнь всього отруює життя людини, робить її абсолютно безглуздою.
М. А. Булгаков у романі «Майстер і Маргарита» за допомогою сюжетної лінії Понтія Пілата показує, що через боягузтво руйнуються життя інших невинних людей. Пілат через страх втратити власну кар’єру виносить смертний вирок ні в чому неповинному філософу. Для Булгакова немає пороку страшніше, ніж боягузтво. Автор сам не може зрозуміти, як можна було стратити такої людини як Ієшуа Га-Ноцрі.
Боягузтво – це порок в людському характері, так як ця риса приносить багато поганого. Мені здається, що боягуз – це той чоловік, який боїться приймати рішення і відповідати за свої вчинки.
У народі кажуть: «Герой помирає тільки раз, а боягуз – тисячу разів». Безпричинний страх доводить боязкого людини до смерті, в будь-якій складній ситуації здається, що життя зараз закінчиться. Як мені здається, якщо у людини є така якість, потрібно намагатися долати його, щоб не отруювати своє життя.
