У творі «Вишневий сад» Любов Раневська змушена повернутися з Парижа, де жила довгий час після загибелі молодшого сина, з метою вберегти батьківський маєток від продажу його за борги.
Однак жінці все ж не вдається зберегти ні будинок, ні вишневий сад, який до нього прилягав. Все йде на торгах з молотка. Виручені гроші йдуть в рахунок сплати накопичених заборгованостей, а вислані тіткою п’ятнадцять тисяч рублів, на продовження безбідного життя Любові зі своїм «нареченим» в Парижі.
Чого ж заслуговує героїня? Жалість? Однозначно ні! Можливо, їй варто поспівчувати в загибелі маленького сина, адже для будь-яких батьків немає долі страшніше. Однак у жінки залишаються Варя і Аня, яких вона без докорів совісті проміняла на чоловіка і закордонне життя. Потрібно віддати належне, Любов, дуже добре ставиться до дівчат. Але замість того, щоб цілком присвятити своє життя пошуками фінансових можливостей, щоб зберегти маєток дочкам, дати їм гідну освіту, здійснити їх мрії, жінка воліє тікати.
Від себе втекти їй не виходить, так само як і від матеріальних проблем. Її «наречений» сильно хворіє, і вона змушена доглядати за ним. Після одужання він «марнотратять» всі її засоби і жінка продає дачу в Парижі, щоб не волочити жебрацьке існування.
Але і грошей від продажу нерухомості на довго не вистачає, так як Раневська, не звикла на чомусь економити, буквально «смітить» грошима. І ось розорена до копійки жінка повертається на батьківщину, в отчий дім…
У рідному маєтку, милуючись вишневим цвітом, Любов буквально повертається в минуле. Вона рада своєму поверненню, але той факт, що скоро з усім цим доведеться розлучитися – терзає її душу. Бути може, вона й не хоче слухати Лопахина. Чоловік обіцяє їй подальше безбідне існування, якщо сад буде вирубаний, поділений на дачі, і кожна ділянка буде зданий в оренду.
Від її розв’язання залежала фінансова забезпеченість її сім’ї. Однак Раневська не поспішала з відповіддю. Вона чекала, що все вирішитися і без цього. Чехов підкреслює в п’єсі, що не тільки вона сподівається на «авось». Її підтримує і не дає справі «ходу», її брат Гаєв.
Заслуговує Любов осуду? Можливо, але тільки з-за того, що в першу чергу, більше всіх, від її повільності, безпечності та «розгульного життя, страждають її дочки. Варя – з останніх сил на всьому економить. Після продажу вишневого саду, дівчина змушена, відправиться працювати до стороннім людям. Вона навіть не встигає влаштувати своє особисте життя. А Аня не чає в матері душі. Дівчина так само залишається без спадщини. Тому її світле і безтурботне майбутнє, так само під великим питанням. Можливо, саме вона не витримає суворою, реальному житті. Адже мама не зробила вибір на її користь, Раневська знову втекла від усіх в Париж до свого раскаявшемуся обранцеві. Питання тільки в тому, куди їй повертатися після того, як ці гроші будуть витрачені?
