Як відомо, успіхів у мистецтві досягають талановиті люди, які мають певні здібності. А що робити тим, у кого, припустимо, є лише бажання грати на сцені, співати, малювати чи займатися яким-небудь іншим видом діяльності? Чи можна навчитися мистецтву?
Я думаю, що відповідь залежить від самого виду мистецтва. Наприклад, людина, що не має голосу або слуху, навряд чи зможе досягти успіху в музиці. А ось розкрити себе як актора простіше, варто лише наполегливо вчитися, осягаючи тонкощі акторської гри. Також можна навчитися ораторському мистецтву. Яскравим доказом цього є Демосфен. Він був фізично слабким дитиною, заїкався, картавив. Як-то Демосфен попросився на засідання суду. Там він був вражений промовою відомого оратора і сам вирішив навчитися красномовству. Демосфен багато працював, навчаючись ораторської майстерності, але мети не досяг.
Відповісти на поставлене запитання допоможуть і твори російських і зарубіжних письменників. Повість Ст. Короленка «Сліпий музикант» розповідає нам історію хлопчика Петруся. Він з дитинства був сліпим. Тим не менш, хлопчик зумів знайти себе, присвятивши життя грі на скрипці. Цьому мистецтву довелося вчитися, хоча хлопчик від природи мав талант до музики.
Приклад Петруся показує, що навіть маючи здібності до якогось виду мистецтва, треба вчитися, щоб досягти успіхів.
Головний герой твору Джека Лондона «Мартін Іден» – матрос, який далекий від літератури, тонкощів мови. У молодої людини виникає бажання стати письменником і не просто посереднім майстром пера, а віртуозом. Від думок про це герой переходить до справи. Він осягає ази, невпинно практикується. Шлях до мистецтва виявляється тернистим, але це не зупиняє Мартіна. Часом так трудиться, що забуває навіть про сон.
Який же результат? Мартін знаходить свій неповторний стиль, а мову його творів вражає барвистістю, соковитістю, виразністю. Творчість колишнього матроса визнають в широких колах, а його ім’я назавжди залишилося в історії.
Образ Мартіна Ідена з однойменного твору показує, що навчитися мистецтву можна. От тільки самого бажання замало. Потрібно діяти, кидаючи всі сили на досягнення мети. Не можна забувати і про те, що вчитися доведеться не тільки технічним моментам. Та й не вони в мистецтві головні. Найважливіше – навчитися знаходити істини природі, розуміти людські душі, відкривати свій внутрішній світ.
Можна зробити висновок, що навчитися мистецтву можна, ось тільки треба бути готовим до завзятій, важкій праці, особливо якщо задатки до бажаного справі приховані глибоко всередині. Вчитися мистецтву мають навіть ті, хто впевнені в своїх талантах. Без постійного вдосконалення своєї майстерності багато чого досягти не вийде.
