Вірш «Мої пенати» було написано К. Батюшковым в 1811 році. Спочатку його опублікували в 1814 році. У цей час поет сходиться з Н. Карамзиным. Вірш оспівує радість життя, дружніх стосунків, любові. Кредо поета «Живи, як пишеш, і пиши, як живеш» знаходить своє вираження у вірші «Мої пенати».
Ліричний герой вірша – поет, який знайшов свій притулок в селі в стародавньому будинку. З перших рядків читач може зрозуміти, що таке житло і життєвий уклад особливо подобається ліричному героєві. Завдяки цьому можна зіставити ліричного героя і самого Батюшкова. Образ героя розкриває ставлення до світу, яке близьке поетові. В образі поета відображено і авторське самосвідомість.
У вірші створюється так зване «двосвіття», де існують як античні образи, так і деталі, які малюють реальне життя в селі. Для створення античності автор вдається до використання різних елементів. Наприклад «пенати». Це боги, які сприяють домашньому затишку.
У вірші «Мої пенати» Батюшков використовує вільну риму. Він змішує кілька різних схем римування і не поділяє вірші на строфи. Така рима чітко виділяє дисгармонію відбувається.
За структурою вірш можна розділити на 5 неоднакових частин. У першій частині спостерігається образ житла, яке тонко натякає читачеві на неприйняття ліричним героєм будь-якого прояву розкоші.
Друга частина представлена як протиставлення світу сільського і життя багатих людей, яка сповнена надмірностей і розкоші.
Третя частина вірша з’являється духовний світ ліричного героя Костянтина Батюшкова. Ця частина організована багатими звуковими засобами. Наприклад, автор використовує різні фонологічні прийоми, поєднує повтори з контрастом.
Четверта частина вірша Костянтина Батюшкова знову малює картину протиріччя між світським суспільством і душею поета, яка наповнена миром. Внутрішня організація душі ліричного героя звільнилася від всіх суперечностей і зла, тепер там тільки любов, щастя і радість. Батюшков показує наступність культури, її безперервність.
Ранній творчий процес Батюшкова наповнений радістю життя, любові. Поет націлений на те, щоб показати читачеві внутрішнє життя людини, її гідності. Поет у своїх віршах зіштовхує бідних людей і людей, які женуться за розкішшю. Цим він показує, що внутрішній світ людини набагато багатший за всіх земних матеріальних благ. Головною цінністю життя Батюшков вважає любов і, зрозуміло, творчість. Щастя поет зможе знайти тільки там, де знаходяться спокій і мир. Саме в такому середовищі справжній поет зможе знайти своє натхнення. У своїх пенатах поет прагне бачити тільки своїх друзів і людей, які підтримують його внутрішній світ.
Рання лірика Костянтина Батюшкова є зразком художнього майстерності. Вона наповнена гармонійним мовою, а також внутрішньою гармонією. Ліричний герой поета знаходиться в постійному розвитку.
