Віршовані роботи Б. Пастернаку, присвячені пейзажній ліриці, мали свої особливості. В них було закладено філософський сенс.
У великій кількості віршів були й такі роботи, які автор виконував на замовлення для партії. У таких віршованих творах автор повинен був виконувати вимоги замовника та писати виключно про красу природи, без всяких підступів і роздумів. До таким простим віршів відноситься «Березень».
У тексті вірша Пастернак намагається описати настання весни в сільській місцевості, коли все довкола починало крутитися, працювати і працювати. Цього протиставлено сприйняття початку весни серед міських мешканців, які зовсім по іншому дивляться на оживає світ, для них сільська весна – дика і неприйнятна.
Час написання роботи «Березень» випадає на післявоєнне відновлення Радянського Союзу. Життя в місті почала змінюватися. Були скасовані продуктові картки, стали працювати театри, відвідувачів приймали ресторани.
Життя в сільській місцевості абсолютно не змінилася. Люди працювали за трудодні. Вони безмежно раділи, якщо на сім’ю колгосп виділяє мішок зерна. Тим більше весна – це найбільш плідний час, коли потрібно докласти всі зусилля, щоб отримувати плоди протягом усього року. Саме тому, в сільській місцевості не звертали уваги на розквітаючій нирки, на перші зелені листочки. Люди виділи лише одну мету – робота і заготівля.
Звичайно, міські жителі обурені такого опису березня. Адже вони не знають, як це – жити на землі, копітко працювати з раннього ранку і до пізньої ночі.
У той час, коли міські мешканці радіють першим проміннячкам сонця, першим квіточкам, выглядывающим з-під снігу, сільські жителі спостерігають за приходом тепла з своїх маленьких будиночків. Вони не відчувають аромату квітучих нирок, адже всюди стоять хліви з худобою. І з цих сараїв доноситься аромат свіжого гною. І немає справи трудівникам до красот природи. В їх життях діє інший закон – тяжка робота зараз для подальшого збору врожаю.
