Поезія початку 20 століття включає в себе багато самобутніх новаторських творів. Автори намагалися знайти нові незвичайні форми втілення своїх ідей. Одіозний російський поет Велимир Хлєбніков був одним з найсміливіших авторів. Його твори досі викликають дискусії літераторів.
Хлєбніков вважав, що головними у вірші є зовсім не слова, а гармонія звуків. Саме вони створюють певний настрій у читача. Тому в його віршах часто зустрічаються авторські неологізми – слова, які розуміються інтуїтивно. Таким чином Хлєбніков демонстрував як за допомогою незвичайної форми можна досягти образності сприйняття.
Така експериментальна лірика викликала у сучасників гарячі суперечки. Звиклі до класичної формі вірша критики не хотіли сприймати серйозно самобутня творчість Хлєбнікова. Ті ж, хто мислив ширше, бачили в Хлєбнікова нового генія поезії. Так Володимир Маяковський захоплювався творами свого колеги. Хоча сам Хлєбніков залишався байдужим як до осуджень, так і до захоплень. Всі його увага була спрямована на пошуки оригінальної подачі матеріалу. А громадській думці він сміливо «давав ляпаса». Всі свої вірші автор ретельно опрацьовував, домагаючись необхідної йому звукової гармонії. Він хотів, щоб кожне слово звучить чисто і природно.
До новаторських творів Хлєбнікова відноситься і невеликий вірш «Коник». Над ним поет працював близько року, хоча воно й дуже коротке. Проте стислість компенсується глибиною створених образів. Вірш входить до збірки «Старовинна любов».
Твір «Коник» можна умовно розділити на дві частини. У першій йдеться про коника, який вдосталь наївся лугової трави. Автор сміливо «грає» з граматичною формою слів: коник «крылышкует золотописьмом». Кумедній метафорою виступає словосполучення «кузов пуза», куди коник склав їжу. Про коника сказано все в одному реченні, але перед читачем постає ціла картина. Друга частина – замальовка про зинзивере. Це велика синиця, яку іноді називають коником. Спів зинзивера вносить яскраві нотки в лісову життя, описану у вірші «Коник». Закінчується твір вигуками захоплення. Неологізми «лебедиво» і «осяй» не мають точного значення, але зате дуже емоційно передають красу лісової природи.
Хлєбніков показав нам двох коників: сьогодення і птицю. Вони доповнюють один одного і створюють справжню гармонію світу. Вірш «Коник» – всього лише невелика замальовка, однак завдяки їй, ми відкриваємо для себе крихкий і прекрасний світ природи.
