Прекрасної, мелодійної і надзвичайно душевною можна назвати роботу Афанасія Фета «Ave Maria». У творчому доробку автора досить часто можна помітити образи святих і всевышних. Звичайно ж, образ Пресвятої Богородиці є самим яскравим. Поет схиляється перед святинею, він висловлює своє благоговіння.
Дія у вірші починається з тиші. Головний герой запалює лампадку і звертається до святого образу. Поет використовує, створює і адресує Мадонні такі словосполучення, як «чиста діва», «цариця неба», «скорбна мати». Звичайно, такі вирази дозволяють нам розпізнати деякі моменти з християнської історії.
«Чистою дівою» Марію іменують при непорочному зачатті, після якого на світ з’явився маленький Ісус. А «скорботної матір’ю» називають Марію після розп’яття і вбивства Ісуса Христа.
Ліричний герой, представлений Афанасієм Фетом, звертається до Діви Марії, просить її явиться у снах, прийти до нього в сновидіннях. Поет намагається наповнити свою віршовану роботу мотивом тиші і спокою. Вже з перших рядків читач розуміє і усвідомлює те, як тихо горить лампада. На думку Фета, образ Богородиці завжди несе за собою благодать. Тому, ліричний герой звертається до святині, зберігаючи молитву на серце.
Майстерність автора дозволяє відтворити реалістичну картину того, що відбувається. Читач може уявити собі тихе, затишне і спокійне місце, де знаходиться головний герой. Він молиться, на його трепет душі. Він спілкується до Богородиці, вимолює прощення за свої гріхи і очищається від усього поганого.
У літературному придане Афанасія Афанасійовича є кілька віршованих робіт, які присвячені образу Діви Марії. Це такі вірші, як «Мадонна», «До Сікстинської мадонни», «Володарка Сіону, перед тобою…».
