У літературному творчому арсеналі Анни Ахматової є безліч грандіозних віршів. Читач кожен раз захоплюється їх внутрішнім і глибинним змістом.
Знаменитою роботою є вірш «Інші відводять улюблених…», яке має другу назву «Наслідування Кафці». Ахматова з величезною повагою ставилася до його творчості, вважаючи, що цей чоловік був дійсно талановитим і сильним.
Поетеса прочитала роман «Процес», який був створений письменником. Однак англійська переклад тексту не вразило Ганну Андріївну. Тоді вона взялася за читання оригінального твору. Німецька мова викликав труднощі в прочитанні, але це анітрохи не зупинило поетесу! Робота Франца Кафки підкорила Ахматову. Вона на своєму життєвому досвіді гарненько відчула, що таке жорстокість і нещадність бюрократичної машини!
Нерідко поезія Ахматової називалася чужий, песимістичною, тому і не друкувалась у літературних джерелах. Чоловік поетеси – Микола Гумільов – був розстріляний, а син довгі роки перебував у таборах. Тому, головною героїнею вірша «Наслідування Кафці» є нещасна жінка, доля якої була неодноразово знівечена оточуючими обставинами. Вона на лаві підсудних. Над жінкою ведеться судовий процес і триває це неймовірно довго, практично нескінченно. Тому, останні рядки віршованій роботи говорять про те, що головна героїня дотла зносила ватник.
Така ситуація неймовірно схожа з істиною долею Анни Андріївни. Переслідування постійно піддавалася і сама поетеса. Літературні роботи Анни Ахматової називали безидейными, упаднічеськимі і просто чужимы. На цьому тлі жінка усвідомлює всю ту утопію, яку він приносить за собою радянська влада. Ідею такої абсурдності Ахматова зустрічала саме у творах Франца Кафки. Звідси і виникає друга назва літературного вірша «Наслідування Кафці»!