Поема Миколи Васильовича Гоголя «Мертві душі» поєднує в собі сатиричні та ліричні елементи. Тут одночасно ми бачимо авторське суворе засудження соціально-політичної реальності і оспівування доброти, краси і чистого початку душі російського народу. Якщо міркування про велич душі людини знаходяться в ліричних відступах, то пороки людей зображені у сюжеті.
Гоголь разлого описує соціальний побут у Росії, показуючи на прикладі певного числа поміщиків і чиновників плачевний стан моральності управлінської та впливової частини суспільства. Для контрасту письменник говорить у ліричному відступі про те, що спочатку прекрасної душі російської людини чужі пороки.
У поемі Гоголь ділить всіх чиновників містечка на два типу: «тонких» і «товстих». Акцентуючи на тому, що «товсті» більше пристосовані до реалій життя. Саме вони краще вміють витягти користь у справі. А ось «тонкі» особистості невизначені, немов диски туди і сюди. Їх існування і дії більш повітряні і не надійні. «Товсті» ж займають надійно свої «місця» і вже не зрушуються з них. Та так, що швидше під ними це місце затріщить, ніж вони злетять з нього.
Під «тонкими» і «товстими», автор зображує два соціальних типу людей. «Товсті» це ті, хто звик все життя присвячувати придбання і накопичення. Вони прагнуть до серйозної кар’єрі, яка дасть їм забезпечення. Для таких людей не важливі блиск і мішура хвилинних забав. Вони готові скуповувати все, що принесе їм прибуток. І роблять це, максимально економлячи свої кошти. Такий тип людей в поемі уособлюють Коробочка, Собакевич і Чичиков.
«Тонкі» це вітряні особистості, яким властиво марнотратство. Вони «за російським звичаєм» прогулюють найчастіше все своє майно, що дісталося в спадок. Автор уточнює, що вони роблять це «за російським звичаєм». І ця деталь може вказувати на більш поблажливе ставлення автора до «тонким», ніж до «товстим». Цей тип людей уособлює в поемі Ноздрев.
Які ж саме моральні пороки чиновників викриває Гоголь у творі?
По-перше, це скупість. Чиновницю Коробочку непокоїть одна думка: як би не продешевити у справі. Чиновник Собакевич просить занадто багато, практично не існуючий товар. Але найбільшим прикладом скупості є центральний герой Чичиков, який придумує аферу з душами.
По-друге, це азарт і розгульний спосіб життя. Яскравий приклад – вітряний Ноздрев, який постійно грає в азартні ігри і вживає спиртні напої.
По-третє, підлабузництво. Прикладом служить Манілов. Про це людині спочатку складається дуже приємне думку, так він вміє лестити. Але наступного разу вже немає такого відчуття. А потім і зовсім розумієш, що перед тобою звичайний брехун.
Микола Васильович Гоголь у поемі майстерно розкриває вади суспільства на прикладі чиновників.
