Повість Достоєвського «Білі ночі» має своєрідну композицію. Всього п’ять розділів, чотири з яких – білі ночі, а п’ята – ранок. Така структура не випадкова, вона відображає динаміку почуттів головного героя.
Мрійник – так іменує автор героя – багато років живе самотньо в Петербурзі. Його життя одноманітна і сіра і від неї він рятується в світі мрій. Але одного разу він знайомиться на набережній з прекрасною дівчиною Настусею – і в його житті з’являється щось справжнє. Завдяки цьому знайомству, Мрійник розуміє, що реальний світ не такий і поганий, якщо в ньому є вона.
Чотири глави присвячені петербурзьким ночами, які стали для головного героя самими романтичними. Мрійник закохується в Настуню і вважає час, проведений з нею, благословенним періодом. Кожна ніч з коханою була справжньою подією для людини, що звикла до самотності. Його почуття розвивалися поступово протягом кількох ночей, і в кінці Мрійник стояв на порозі свого ранку – прозріння. Так вийшло, що дівчина не змогла прийняти любов героя, тому що настало ранок принесло йому розчарування. Однак герой не таїть образу, а навпаки допомагає Настусі возз’єднатися з її коханим. Мрійник нарешті піддався справжнім почуттям і зробив реальний вчинок. І те, що він зробив це на благо не собі, а коханої, говорить про його моральному розвитку.
Глава «Ранок» є фінальним епізодом у повісті. У цій главі автор показав, як світ перетворився в очах його Мрійника. Він розчарований після відмови коханої дівчини. Все навколо для нього змінюється: кімната, наче постаршала, стіни полиняли, з’явилася павутина. І будинок навпроти теж став тьмяним, немічним, нудним. Все це – відображення його душевного стану. І тим ні менш, розчарування через нездійсненої любові, не впливає на мрійливість героя. Він так і залишився романтиком.
Фінальний епізод має велике значення. Чотири ночі були щасливими, тому що герой закохався. Але саме ранок показало моральні якості героя. Він зміг гідно прийняти поразку і навіть допоміг Настусі знайти кохання з іншим хлопцем. Це справжнє прояв безкорисливих почуттів.
Ранок стало кінцем романтичної історії героя, підбиттям підсумків. А так же воно показало, наскільки герой благородний чоловік.
Мрійник не шкодує про білих ночах, вони для нього залишаться найкращим спогадом.
Достоєвський у повісті «Білі ночі» показує, що щастя буває різним, і навіть за мить, проведену з коханою людиною, потрібно бути вдячним. Для головного героя його короткі білі ночі стали кращими. І про них він буде пам’ятати завжди.
