Кухня мене завжди цікавила тільки в ті хвилини, коли я відчувала голод. Всякі каструльки, сковорідки, віночки – така нудьга! Відварити картоплю, підсмажити яєчню, помити посуд – ось все, на що я наважувалася. Решта – звільніть мене. Мамі подобається займатися куховарством, ну і будь ласка!
Але до чергового свого дня народження мама вирішила спекти торт сама, щоб не купувати в магазині начинений всякою хімією. Звичайно мам вирішила залучити мене, пора, мовляв, вчитися. Подітися нікуди.
І ось я з огидою сію борошно через сито. Під ситом наростає біла гірка, а моя футболка, обличчя, волосся припудрены борошняним нальотом.Мама в цей час займається відділенням білки від жовтків. Та полювання їй? Білки вирушили в холодильник, а жовтки випали на мою сумну долю. Я додаю до них цукор і люто працюю віночком. Мама усміхається: “Без фанатизму!”. Потім тихим жахом на мене насувається метушня з тестом, яке треба, виявляється, довести до досконалості. І ось до збитим жовтків додаємо борошно, потім нудотний ванілін, ще й крохмаль. Перемішавши все, нарешті завантажуємо в форму, яку мама попередньо промазала маслом. Ура! Відправили в духовку. Я навострилась втекти з кухні.
Однак мама, заклопотана підйомом тесту, не має наміру мене відпускати. Аромат, правду сказати, з духовки йшов непоганий. І ось довгоочікуваний корж вилучено. Лежить, холоне на пергаментним папері. Мама задоволена його якістю: “Зарум’яниться!”.
А я тру через сито полуницю і вже ненавиджу всі торти на світі. На столі в моїй кімнаті мене чекає розкритий на самому цікавому місці роман “Три мушкетери”, а я воджуся з полуничним місивом. Коли я з ним покінчили, мама перемішала із сиром, сметаною, додала ще желатин. Це така начинка. Присмачили їй перший корж і покрили всі другим.
Мама доручає мені оформити торт, вважаючи, що мені це цікаво. Гаразд вже. Я намагаюся акуратно викласти ягоди полуниці по краях і по центру торта. Після цього відмиваю руки і радісно ускользаю до своїх мушкетерам.
Увечері, коли всі зібралися за столом, ненависть моя до тортів стихла. Я покуштувала шматочок. Начебто, нічого. Та й гості хвалили і торт, і мене. Навіть приємно. Напевно, непогано, що тепер я знаю, як це робиться.
