Аналіз вірша Бродського «В селі Бог живе не по кутках…»

Вірш «У селі Бог живе не по кутках…», що датується 1965 роком, належить до ранньої лірики І. Бродського. Це досвід «Богопізнання» молодим поетом в умовах атеїзму. Автор звертається до сільському побуті, так як в містах питання релігії зійшли на немає.

Тема твору – місце релігії в житті людини, атеїзм. Автор показує, що радянська ідеологія не змогла повністю викоренити віру в небесні сили, Бог залишився в серцях людей, які живуть в селах. Тут він займає особливе місце, «беручи участь у всіх подіях.

У творі «В селі Бог живе не по кутках…» В. Бродський відтворює образ Творця так, як його представляли в російських селах ХХ століття. Глибокий аналіз і розуміння цього образу неможливі без урахування особливостей російської культури. «Сільський» Бог не відповідає канонам, зберігаючи поганські вірування. Він не «живе по кутах», як думають «насмішники», а існує всюди. Варто відзначити, що під фразою «жити по кутах» в цьому випадку розуміються ікони, які традиційно вішали в «червоному кутку».

Описаний всюдисущий Бог більше нагадує домовика, істота, яка, згідно з народними віруваннями, охороняла домашнє вогнище, допомагала по господарству. З піднесеного, оповитого таємницею Творця Бог перетворюється в зрозумілого домашнього духа, максимально наближеного до людини. Він «варить сочевицю», «ставить хати» і, здається, розчиняється в побуті. Бог допомагає створювати сім’ї («видає дівчину за лісничого») і охороняє птахів і звірів (кулі объездчика, як би в жарт, не долітають до качки). У теж час він освячує будинок, щоб відігнати від нього нечисту силу.

В останніх рядках з’являється образ атеїста, в якому зливається і автор, і ліричний герой. Атеїст не вірить в Бога, але у нього є можливість поспостерігати за ставленням до нього сільських жителів. Споглядання «всього цього» приносить атеїстові відчуття благодаті. Він починає сам вірити в існування потойбічного сили (Бог «…підморгує мені, як очевидцю»). Осіння пора лише посилює атмосферу затишку в сільській хаті. Образ насмішників, з якими читач зустрічається в перших рядках, також відображає погляди атеїстів.

Арсенал художніх засобів, використаних у тексті вірша, складається з метафор і епітетів, які служать для більш повного розкриття теми. Бродський і. малює Бога метафорами («Бог живе всюди», «влаштовує вічний недолетів объездчику…»), а ось епітетів для цієї мети не використовує. За допомогою такого прийому він ще більше наближає небесну силу до людини. Важливу роль відіграє і контраст (Бог і побут), але за допомогою цього прийому автор не показує різницю між реаліями, а зближує їх.

Вірш «У селі Бог живе не по кутках…» складається з чотирьох катренів. У першій строфі рима кільцева, в інших – перехресна. Віршований розмір – пятистопный ямб. Спокійний інтонаційний малюнок відповідає загальному настрою вірша.

У творі «В селі Бог живе не по кутках…» В. Бродський зберігає самобутній образ Бога, з відбитком російської культури.