Світова література – джерело життєвої мудрості. І створюється він вже протягом багатьох століть. Сучасним людям близька література нашого часу. Але не варто нехтувати витоками художньої літератури. Адже там можна почерпнути і великі знання та життєву мудрість. До по-справжньому цінних творів далекого 16 століття варто віднести «Повість про Петра і Февронії Муромських». Її автором прийнято вважати відомого російського публіциста і священика тих часів – Єрмолая-Еразма.
Імена героїв читач дізнається вже з самої назви. Це Муромські правителі Петро і Февронія. Автор каже, що князювали вони праведно. Образи героїв можна віднести до історичних, але овіяним безліччю давніх переказів.
Тема твору – опис житія Муромських святих Петра і Февронії. Так як замислювалося все житийном напрямку. Однак сюжет вийшов набагато ширше, ніж очікувалося від автора. В результаті в тексті ми знаходимо не простий опис життя праведних людей, а захоплюючий розповідь про долю хороброго князя і мудрої дівчини Февронії. Письменник використовує не тільки релігійні, але і фольклорні мотиви.
Говорячи про ідеї твору, є якась різниця між тим, якою вона була, і якою бачиться вже в готовому оповіданні. З історії ми знаємо, що задумувалася повість для прославлення церкви. Але в тексті ми бачимо те, наскільки автор зачарований мудрістю і силою волі Февронії, справедливістю і хоробрістю Петра. Виходить, що ідеєю стало прославляння героїв справжніх життєвих цінностей. Єрмолай-Еразм захоплюється героями. Так, вони глибоко віруючі люди, але вони вже не сліпо наслідують вірі, а роблять добрі справи, тому що вони благородні і активні особистості.
Унікальним є і те, що автор у творі звеличує дівчину з простого народу. Февронія походила з селянської родини, але в душі була дуже благородна. Її образ має разючу подібність з фольклорним чином мудрої діви. Вона говорить завжди загадково і мудро, що вражає посла князя і потім самого князя. За допомогою розумних доводів вона бере обіцянку правителя одружитися на ній. Дівчина гарно говорить про те, що негоже порядної діві лікувати рани не її чоловіка. Однак не тільки спритність переконує Петра, але і милосердя і безкорисливість Февронії. Тому вдруге він погоджується взяти її в дружини.
В образі Петра видно ідея уславлення мужності і справедливості правителів. Автор вказує, що далеко не кожен князь володіє таким благородством, як Петро. Тому його герой заслуговує захоплення. Він щиро любить свого брата, допомагає йому перемогти підступного змія. Таким чином Петро стає князем-змієборцем.
Повість про Петра і Февронії прославляє справжні життєві цінності, такі як: любов, мудрість, милосердя.
