Поезію Срібного століття створювали яскраві творчі особистості, серед яких і Костянтин Дмитрович Бальмонт. Ця людина своєю працьовитістю привніс багато в світову літературу. Він і поет, есеїст, а також перекладач. Бальмонт жив у часи Радянського Союзу, але його творчість було далеким від рекомендованого, що служить благу партії, а глибоко індивідуальним. З цієї причини діяльність автора не особливо визнавалася владою. Зате мелодійні, таємничі вірші автора достукалися до сердець багатьох людей. Літературна спадщина Бальмонта вражає – 35 ліричних збірок і 20 книг. Автор писав багато, але, на диво, легким стилем. Цікаво і те, що він ніколи не «видавлював з себе віршованих рядків, практично не виправляв вірші. Поезія легко народжувалася в його голові і просто переносилася на папір. Це і є ознакою справжнього таланту.
Стиль творів Бальмонта індивідуальний, як і сам він. Будучи яскравою харизматичною особистістю поет справляв глибоке враження, особливо на жінок. Звідси його численні романи, хоча своєю музою він все ж вважав одну жінку – другу дружину.
Старт літературного шляху Бальмонта відзначений якимсь спадкуванням романтичного стилю з властивими йому ознаками смутку, самотності, меланхолії. Надалі автор стане однією з найважливіших постатей у становленні російського символізму. Дана течія в літературі відображав світогляд поета. Він вважав, що світ можна зрозуміти за допомогою відчуттів, покладаючись на перший рух душі, а не в результаті аналізу або раціональних міркувань. На думку Бальмонта, реалісти занадто прив’язані до дійсності, яка служить немов творчим якорем, тоді як символісти бачать в життя мрію, виходять за межі реального.
Томики віршів «Тиша» і «В безкінечності» – знакові в період становлення Бальмонта як поета-символіста.
Авторський стиль поета полягає і в тому, що його «Я» не ототожнюється виключно з ним самим, а немов усуспільнене. Саме тому лірика Бальмонта так прониклива, пов’язана з ассоциированием себе з іншими. Вірші автора наповнені світлом і енергією, які передаються читачеві.
Коли талант Бальмонта досяг свого апогею, то творчість набула авторський оптимізм, сонячність, вогненність.
Мова творів Бальмонта багатий на інтонації, він подібний до музики, живопису, – так само викликає в людях безліч відтінків настрою.
Проблематика творів автора зазвичай не передбачає вирішення дидактичних завдань, а лише спонукає людину мислити широко.
«Психологічна лірика» Бальмонта сповнена натяків, індивідуальних символів. Особливо цікаві його вірші про жінок. Перший шлюб автора був невдалим, тому ставлення до жінок було суперечливим. У цьому йому був близький інший поет Шарль Бодлер. Бальмонт це висловив у своєму вірші «До Бодлеру». Для Бодлера жінка – ангел і демон, для Бальмонта – «дитя, яке звикло грати».
Створюючи вірші, поет використовував музично-звуконаслідувальні властивості мови. Так, наприклад, у вірші «Коні бур» часте вживання звуку «р» нагадує гуркіт грому.
Костянтин Дмитрович Бальмонт – особливий російський поет, поезія символів якого не перестає дивувати читачів.
