У казці Одоєвського «Мороз Іванович», два способу зіставлені один з одним. Це дівчатка, Рукодільниця і Ледарка. У чому їх основні відмінності і подібності?
Обидві героїні твору сироти, які живуть з нянею і приблизно однакові за віком. Однак різниця між девчушками колосальна, як за характером, так і по відношенню до життя.
Рукодільниця дуже добра і порядна дівчинка. Вона звикла працювати і до свого юного віку вже багато чому навчилася. Дівчинка була дуже рухливою, і за день багато встигала зробити. В її основні обов’язки стало входити прибирання хати і готування обіду, а так само випічка хліба. Та й будь-яка інша робота, за яку бралася Рукодільниця, у неї добре виходила.
Так минали день за днем, і дівчинці зовсім не нудно жилося, на відміну від Ленивицы. Вона була повною протилежністю Майстрині. Дівчинка прокидалася пізно, мало рухалася, так і нічого не вміла робити. А найгірше було те, що у неї ніколи не виникало бажання хоч чогось навчитися. Дівчинку постійно брала туга і нудьга, а єдиною його розвагою був перерахунок мух. Ще вона дуже любила смачно поїсти.
Коли доля звела дівчаток з Морозом Івановичем, кожна проявила себе по-своєму. Майстриня працювала у старого не покладаючи рук. Дівчинка змушена була погодитися на умови Мороза, для того, щоб він повернув їй відерце. Вона чітко виконувала його доручення і ніколи не лукавила. Дівчинка спочатку по-доброму поставилася до того казкового світу, в який потрапила, і за це відразу отримала частування і від грубки, і від яблуньки. В кінці «служби» та Мороз Іванович винагородив Рукодельницу за старання і чесність.
Ледарка ж потрапила в «колодязь» з-за своєї користі. Вона не прийшла на допомогу яблоньке і не допомогла печі, тому до хатинки Мороза Івановича дійшла з порожніми руками. Ледарка відразу заявила діду, що їй від нього потрібно. Але через свою неохайність, невміння і ліні – у неї нічого не вийшло. Вона дурила старця, коли говорила, що збила перину. Їй вдалося приховати і тоді, коли вона намагалася зашити чоловікові сукню. Але коли дівчинка почала готувати вечерю, то весь її обман і розкрився. Дідусеві довелося самому топити піч, і пригощати непрохану гостю.
Після триденного перебування у Мороза, Ледарка попросилася додому. Але вона зажадала нагородити її сповна, адже їй хотілося довести Майстрині, те, що вона теж може заробляти.
Діду, нічого іншого не залишалося, як дати Ледарці те, що вона вимагала. Але й дідусь був не чесний по відношенню до неї, адже «по роботі і була нагорода». Вона принесла додому місце срібних пяточков – жменя крижаних, які почали танути, як тільки потрапили в хату.
У підсумку обидві дівчинки показали, на що здатні заради досягнення мети. Причому рукодільниця «служила» дідусеві не розраховуючи отримати іншу нагороду, але заробила цілі статки, а Ледарка прийшла за багатством, але так ні з чим, по суті, і пішла.
Безсумнівно, автор знаходиться на стороні Рукодільниці. Він пишається їй, і наводить приклад юному читачеві. Звичайно, не завжди легко і просто. Але обов’язково потрібно привчати себе до праці, і тоді все неодмінно вийде.
